Без права на помилку  

     Шкільне життя – це сплановані події, що повторюються: щодня уроки за розкладом, потім чергові контрольні роботи, канікули, Перше вересня, День учителя, Новий рік… і так постійно, по колу. 

Кожного дня вчитель Пирятинського ліцею йде до класу, щоб передати свою мудрість і любов. Бо любов до дітей є найпершим і найважливішим показником, рушійною силою,

адже ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті, - з Людиною.

     Стратегічна місія навчального закладу - відчути радість від удосконалення. Навчально-виховний процес в ліцеї будується через призму особистого «я» вчителя, через його саморозвиток, самовдосконалення. Бо успішний учитель - щасливий учитель і він творить щасливих людей. Показником успішності закладу є численні перемоги вихованців ліцею, які щороку посідають призові місця в районних, обласних та всеукраїнських олімпіадах, не менш достойно виступають і юні науковці. Із спортивних змагань ліцеїсти ніколи не повертаються без медалей та кубків. Не дарма випускників закладу знають в області, в країні і за кордоном. Розмаїтим і насиченим є позакласне життя учнів. Тут є й дотепні фестивалі КВК,  захоплюючі студії в гуртках естрадного співу та танцювального, тематичні вечори, конкурси, розваги.

За пріоритет обрано систему особистісно-орієнтованого навчання, в результаті якого формується гармонійна особистість майбутнього громадянина. Освітянський колектив налічує 65 досвідчених педагогів, кожен із яких вбачає в будь-якій дитині повноправну Людину. Багато зусиль педколектив докладає для запровадження в навчальний процес інноваційних освітніх технологій: комп’ютерного контролю, розвитку критичного мислення, особистісно-рольового принципу, комунікативних методів, лекційно-залікової системи.

Найдосвідченіші з учителів розробляють авторські програми, що дозволяють виявити і максимально розвинути обдарованість учнів.

Кожен із педагогів ставиться до своєї роботи надзвичайно серйозно, адже наставник багато в чому визначає майбутній життєвий шлях свого вихованця, а значить – відповідає за його долю.

Попереду нові обрії й нові злети. Бо по-іншому – ніяк, адже Учителя завжди чекає Учень, а в цьому й полягає філософія нашої педагогічної праці, праці без права на помилку!

Картка

обліку передового педагогічного досвіду

Інформація про автора

Прізвище, ім’я, по батькові  Алєксєєнко Тетяна Валеріївна

Дата народження  11.04.1971

Освіта (вуз, рік закінчення ) Ніжинський державний

педагогічний Інститут ім. М.В.Гоголя, 1993

Спеціальність за дипломом  вчитель англійської та німецької мов

Посада  вчитель англійської мови

Педагогічний стаж  22роки

Результати атестації  вчитель вищої категорії, «вчитель-методист»

Нагороди грамота Пирятинської райдержадміністрації, Департаменту освіти,

Телефон  (097)469-43-84

Електронна адреса alekstet@ukr.net

Сайт/блог  talekseenko090@gmail.com

Інформація про досвід

Тема:  Формування пізнавальної активності і розвиток індивідуальних здібностей при вивченні іноземної мови з урахуванням психофізіологічних здібностей дитини.

Мета:  Навчання іноземній мові з опорою на переважаючі типи сприйяття у дитини.

Актуальність проблеми полягає в тому, що на сучасному етапі розвитку суспільства педагоги все помітніше усвідомлюють гостру потребу у створенні та реалізації індивідуального підходу до учня як одного з принципів організації навчально-виховної діяльності, що обґрунтовується сучасною психологією і педагогікою. Такий підхід має сприяти більш цілеспрямованому, гармонійному розвиткові особистості, вивченню нею іноземної мови і удосконаленню  творчого потенціалу.

Короткий зміст досвіду

Успішність організації навчання залежить від урахування психофізіологічних та психологічних особливостей учнів 11-12 років. Як відмічають психологи, у підлітковому віці (з 10-11 до 15 років) починається період найбільш інтенсивного розвитку мислення дітей. Разом з тим діти  10-11 років зберігають у структурі мислення наочно-образні компоненти, характерні для молодших школярів. Поєднання наочно-образного мислення із зростаючою здатністю до абстрактного мислення, до узагальненя, і створює сприятливі умови для оволодіння іноземною мовою. У цей період учні здатні сприймати велику кількість матеріалу, засвоєння якого взагалі потребує чимало часу та зусиль. Необхідно також відмітити, що сприйняття мовлення ґрунтується не лише на сенсорних, але й на моторних компонентах. Це означає, що формування бази сприймання іноземної мови потребує функціонування мовленнєво-рухових подразників. Отже, навчання сприймання іншомовного мовлення повинно бути тісно пов'язане з повторенням, відтворенням матеріалу, який необхідно засвоїти.

Мислення тісно пов'язане з характером сприймання та відчуттями. Навчаю­чи іноземної мови як засобу спілкування, необхідно приділити велику увагу фор­муванню, поряд із зоровим, слухового сприймання, особливо на початку навчання, коли створюється основа володіння іноземною мовою. У цей період учні здатні сприймати велику кількість матеріалу, засвоєння якого потребує чимало часу та зусиль.

Форма узагальнення: опис

Адреса досвіду Пирятинський ліцей Пирятинської міської ради Полтавської області

Картка

обліку передового педагогічного досвіду

                         Інформація про автора

Прізвище, ім’я, по батькові: Ковтун Наталія Миколаївна

Дата народження:  28.03.1971

Освіта: Харківський державний університет ім.Каразіна,1993

Спеціальність за дипломом: викладач фізики, фізик

Посада: вчитель фізики

Педагогічний стаж: 22 роки

Результати атестації: вища кваліфікаційна категорія,

вчитель-методист

Нагороди: диплом лауреата  ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року- 2013» у номінації «Фізика»

Телефон:(05358)3-28-01

Інформація про досвід

Тема: Ефективність застосування сучасних технологій у навчально-виховному процесі вивчення курсу фізики

Мета: впровадження в освітню практику таких технологій, які б створили максимально сприятливі умови для розвитку і саморозвитку особистості учня, виявлення та активного використання його індивідуальних  особливостей у навчальній діяльності.

Актуальність проблеми: використання інноваційних технологій навчання на уроках фізики полягає в тому, що сучасні досягнення науки та техніки вимагають сучасних уроків, які враховують ці досягнення.

Фізика – унікальна дисципліна, найбільш механізована та точна, найбільш тісно пов’язана з навколишнім світом. Тому сприяти вивчення учнями фізики потрібно не для того, щоб вони стали фізиками, а для того, щоб вони навчилися думати, знаходити компроміси, аналізувати, систематизувати, узагальнювати, вміли відстоювати свої принципи. Фізика вчить критично ставитися до будь-яких аргументів. Зрозуміло, що на уроках фізики мають даватися глибокі й міцні знання, але важливо, щоб фізика допомагала формувати уявлення про роль людини в світі та роль даної науки в освоєнні світу людиною.

Таким чином, важливою умовою організації навчально-виховного процесу є вибір учителем раціональної системи методів і прийомів активного навчання, використання сучасних технологій у поєднанні з традиційними засобами. Процес навчання повинен бути організований так, щоб зорієнтувати дитину на досягнення нею цілей, які вона сама собі поставила.

Короткий зміст досвіду

Сучасна інноваційна педагогічна система вимагає від вчителя створення оптимальних умов для творчого розвитку індивідуальності та неповторності кожного школяра, розвитку здібностей до навчання, як власного самостійного надбання.

Для забезпечення виконання дидактичних завдань уроків відповідно до їх мети використовую різні форми роботи, надаючи перевагу активним методам навчання, здійснюю діалог із учнями, пропоную різні форми самостійної і творчої роботи. Я — за проблемно-пошуковий метод викладання нового матеріалу, створення на уроці ситуацій успіху, використання системи дидактичних посібників, різнорівневих вправ і тестових завдань.     Значну увагу приділяю визначенню форм взаємодії вчителя й учнів, добору таких методів роботи, які роблять процес навчання осмисленим, сприяють формуванню й розвитку в учнів логічного мислення, бажання вчитися. Розробляючи моделі сучасного уроку, застосовую психодіагностику, практичне впровадження технології. Зробивши головним об'єктом уваги індивідуальність учня, працюю над створенням «банку даних» про індивідуальні можливості учнів . Вже  достатньо пропрацювавши у школі, зрозуміла, що коли хочеш чогось досягти , треба багато і безперервно вдосконалювати методи та прийоми своєї роботи. Кожного року в освітній галузі відбуваються зміни, за якими треба встигати, які треба вивчати, опановувати, пробувати впроваджувати у своїй роботі, пробувати щось змінювати.

Використання інтерактивних технологій, в тому числі і під час проведення нетрадиційних уроків, дає можливість для фахового росту, для зміни себе,

для навчання разом з учнями. З іншого боку, після кількох старанно підготовлених уроків вчитель зможе відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, а також сама атмосфера у класі – і це послужить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями. Застосовуючи у своїй роботі інтерактивні методи, я моделюю реальні життєві ситуації,  пропоную проблеми для спільного розв`язання, використовую рольові ігри. Введення ігор на уроці збуджує думку учнів і стимулює творчу ініціативу. Надаючи своїм  учням свободу інтелектуальної діяльності, намагаюсь підводити їх до створення проблемних ситуацій, пошуку шляхів розв`язання через уміло організовану пошуково - дослідницьку самостійну роботу.

Використання рольових ігор, моделювання реальних життєвих ситуацій на уроках фізики формують в учнів уміння і навички, виробляють у них власні цінності, створюють атмосферу співпраці, творчої взаємодії у навчанні.

На заняттях поєдную колективні, групові та індивідуальні форми роботи. Проведення нестандартних уроків: конференцій, семінарів, диспутів, екскурсій, вивчення навчального матеріалу в базово-перехресних групах, виконання практичних  робіт дослідницького й творчого типу, демонстрування фізичних експериментів, розбір з учнями фізичних парадоксів та софізмів урізноманітнює навчальні заняття, активізує пізнавальний інтерес учнів, задовольняє прагнення кожного до самореалізації, до потреби в інтелектуальній творчості.

Інтерактивні методи у структурі нетрадиційних уроків займають чільне місце. Використовую їх і під час актуалізації знань, під час вивчення нового матеріалу, його закріплення, повторення. Для організації діяльності учнів практикую систему запитань, які ставлю учневі або учні один одному; вибираю епіграф чи девіз уроку, що зосереджує увагу на основному; інсценізую явище, подію за сюжетом, описаним у підручнику; використовую вірші, уривки художніх творів, пригадую ситуації з кінофільмів.

В.Сухомлинський говорив, що школа має бути не коморою знань, а середовищем думки. Тоді предмет, що його викладає вчитель, стає не кінцевою метою його діяльності, а засобом розвитку дитини. І саме інтерактивні методи навчання сприяють тому, що учні опановують усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання), розвивають критичне мислення, рефлексію, уміння розмірковувати, розв`язувати проблеми.

В останні роки посилюються інтерес до пошуку нових видів наочності,  що глибше відображають логічну структуру наукових узагальнень. Це наочність нового покоління,  яка створюється комп’ютерними комплексами.

Незрівнянно зросли можливості вчителя,  який оволодів новітніми технологіями:  інформаційними,  мультимедійними, телекомунікаційними.

Уже декілька  роки працюю над використанням інтерактивної дошки Interwrite на своїх уроках,  в позакласній, виховній роботі. Звичайно, на підготовку уроків доводиться витрачати на багато більше часу, але це тимчасові труднощі, оскільки в наступні роки можна буде вже користуватися своїми надбаннями. Діти сприймають цю «новинку» як належне, тому що вони на багато більше працюють з комп’ютерами,  звикли до інтерактивних ігор,  здатні швидко реагувати на зміни , що відбуваються на дошці.

Крім того, це не крейда, а різнокольоровий електронний маркер у них в руці, який дозволяє виділити головне, швидко зобразити потрібну фігуру, графік, робити з ними маніпуляції. На цій дошці можна зберегти  все, що було написано і, в разі потреби, можна повернутися до потрібної сторінки. Комп’ютерну техніку можна використовувати на будь-якому етапі уроку: перевірка знань і умінь учнів, постановка проблеми, викладання нового матеріалу, постановка дослідів, підсумок, проведення лабораторних робіт тощо. При перевірці домашнього завдання також можна поетапно відобразити на дошці розв’язок задачі. На дошку можна вивести правильні відповіді при проведенні фізичного диктанту, тестів, використовуючи «штору». Використовуючи «ліхтар»,  можна на дошці виділити тільки ту частину інформації, яка в даний момент потрібна, або на якій ви хочете наголосити. Під час вивчення нового матеріалу можна використати готові відеоролики, флеш анімації, які відображають ті фізичні явища і процеси, які ви не можете продемонструвати, або у вас не має необхідного обладнання. Але ні в якому разі не можна відмовлятися від експерименту, в якому можуть брати участь учні, та  тих, для яких у вас все є створюю їх сама.

Під час узагальнення і систематизації знань можна створити блок – схеми, які чітко відобразять структурні та функціональні залежності. Це дуже кропітка робота, але коли все вдало зроблено, урок проходить дуже швидко, тому що цікаво і мені, і дітям. Діти також приймають участь у цих процесах. Коли проходить навчальна практика, я пропоную їм зробити презентації по розділах, які були вивчені у навчальному році, що добігає кінця. Це дозволяє розвивати здатність аналізувати, узагальнювати, систематизувати, самостійно шукати інформацію, розвиває вміння працювати у групах.

На своїх уроках я використовую тести як одну з форм контролю, нарівні з традиційними самостійними і контрольними роботами, заліками, оглядами знань. Правильне поєднання всіх видів контролю дозволяє якісніше здійснювати навчальний процес. Окремо зупинюся на використанні системи оперативного контролю знань  Interwrite PRS. Ця система дозволяє мені затрачати на багато менше часу для здійснення контролю навченості учнів, але водночас потребує затрат часу на підготовку тестів. Простота і швидкість, з якою робиться перша оцінка рівня навченості по даній конкретній темі, що дозволяє до того ж реально оцінити готовність до підсумкового контролю в інших, традиційних формах і, у разі потреби, відкоригувати ті або інші елементи теми. 

Комп'ютерне тестування як особливий інноваційний вид тестування є найбільш ефективною формою контролю, перевірки і самоперевірки знань учнів. Тому важливо, щоб процес організації комп'ютерного тестування мав грамотно спроектовану і реалізовану  інформаційну систему підтримки.

Провівши перші комп'ютерні уроки, я дійшла висновку, що вони потребують особливої під­готовки. До таких уроків необхідно писати сце­нарії, органічно «вплітаючи» у них і справжній експеримент, і віртуальний (тобто реалізований на комп'ютері). Особливо хочеться зазначити, що моделювання різних явищ у жодному разі не замі­нює справжніх, «живих» дослідів, але в поєднанні з ними дає змогу на вищому рівні пояснити зміст того, що відбувається. Такі уроки викликають в учнів справжній інтерес, змушують працювати всіх, навіть слабких. Комп’ютер не замінює вчителя, а лише змінює його функції в процесі навчання, він не знижує ролі традиційних засобів навчання (таблиці та ін.), а доповнює їх, особливо в процесі організації самостійних робіт учнів, проблемного навчання.

Якщо ми навчимо дітей не тільки працювати, вчитись, долати  труднощі, а й отримувати від цього задоволення – тоді можна сказати, що основну мету, яка ставиться перед школою, ми виконуємо.

При поєднанні традиційних форм роботи на уроці з використанням інформаційних технологій, урок оживає, стає більш динамічним і ефективним у сучасному освітньому середовищі. Це дозволяє підвищувати інтерес учнів до навчання, максимально перевіряти рівень їх навчальних досягнень.

Настав час озброїти вчителя новим  засобом навчання, а результат цього обов’язково відчують наступні покоління.

Форма узагальнення презентація

Адреса досвіду Пирятинський ліцей Пирятинської міської ради Полтавської області

ОСОБИСТІ ДАНІ

Прізвище, ім’я, по батькові: Оганезова Алла Іванівна

Рік народження: 1972   

Освіта: вища

                           Педагогічний стаж: 25 років

                           Фах: учитель математики     

                           Посада:  учитель математики

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДОСВІД

Тема: Продуктивне навчання - прямий і успішний рух до формування компетентної особистості.

Ідея досвіду: Забезпечення активної позиції школярів у навчанні через створення умов для самостійної діяльності для формування й розвитку ключових компетентностей особистості.

Актуальність теми:  Проблема якості середньої освіти залишається пекучою для української школи. Попри певні досягнення наявні хронічні недуги, що мають тенденцію вибухати несподіваними загостреннями. Уміння навчати й виховувати втрачається. Тому практики й тягнуться до зрозумілої та простої технології, що гарантує добрий результат не лише майстрам, але й педагогам-початківцям.

     Продуктивна технологія – це універсальна оболонка, яка забезпечує на виході гарантований продукт будь-якого змісту, що задається метою. Сутність технології – досягнення результату через власну самостійну діяльність, частка якої дуже збільшена. Що запрограмуємо, те й матимемо, незалежно від змісту та від усіх інших чинників. Саме цим продуктивна технологія відрізняється від усіх інших, залежних від змісту, діяльності вчителя, методів, ситуацій, організаційних форм, тощо.

Мета:  навчити учнів самостійно мислити, розмірковувати, засвоювати розумові пізнавальні операції; переживати радість відкриття і переборення труднощів; утверджуватися у власних поглядах на життя, творити своє «Я» (вияв інтелектуальної компетентності та ініціативи)

Вивчення всіх навчальних дисциплін повинне завершуватися формуванням кінцевого продукту – уміння. Уміє – отже, знає. А знає учень тоді, коли уміє застосовувати на практиці. Уміння створюються зовсім не завдяки красномовству та завзятості вчителів. Уміння – продукт виключно самостійної роботи учня. Щоб добре вчитися треба спершу навчити вчитися. Це практичне вміння. Після його формування вчитися просто. Уміння створюється вправлянням, тренуванням, самостійною працею. Мотивацією при формуванні вмінь є успіх. Якщо його немає, ніякі придумані стимули – ні заохочення, ні покарання у вигляді оцінок не допомагають.

Практичне використання даної технології узгоджується з віковими особливостями учнів середньої та старшої шкіл, дозволяє враховувати їх індивідуальні навчальні можливості, сприяє підвищенню якості математичної підготовки,  активізації пізнавального інтересу до вивчення предмету, вихованню позитивних якостей особистості. Дана технологія органічно поєднується з іншими педагогічними технологіями та авторськими системами, не вимагає додаткових матеріальних затрат і може бути використана вчителями різних категорій різноманітних типів шкіл.

Основні показники результативності: Апробація технології відбувалася у Пирятинському ліцеї протягом 2 років. Висновки експерименту, що базувалися на результатах контрольних робіт, анкетуванні учнів та дослідженнях психологів, наступні: в учнів помітно зріс рівень володіння загальними прийомами розумової діяльності; емоційний стан учасників навчально-виховного процесу покращився за рахунок створення «ситуації успіху»; у більшості учнів з’явилося відчуття власної важливості, бажання навчатися.

 Форма узагальнення: презентація, буклет

Адреса досвіду Пирятинський ліцей Пирятинської міської ради Полтавської області

Картка

обліку передового педагогічного досвіду

Прізвище, ім’я, по батькові: Шевченко Людмила Василівна

Рік народження: 1956

Освіта: вища

Спеціальність за дипломом: учитель української мови та літератури

Посада: учитель української мови та літератури Пирятинського ліцею

Педагогічний стаж: 38 років

Результати атестації: кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» та педагогічне звання «учитель-методист»

Нагороди: нагрудний знак «Відмінник освіти України», грамоти Міністерства освіти і науки України, Полтавського обласного управління освіти, Пирятинського районного відділу освіти, Пирятинської районної та міської рад, подяки Полтавського територіального відділення Малої академії наук України, ректора Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка

Телефон: (053-58) 2-06-42, 2-02-30

Електронна адреса: [email protected]

Інформація про досвід

Тема: Робота з обдарованими учнями на уроках української мови та літератури в умовах особистісно-зорієнтованого навчання

Мета: розвиток творчих здібностей обдарованих учнів на уроках та в позакласній роботі

Актуальність проблеми: в центрі уваги – особистість учня

Короткий зміст досвіду

Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури

Новий час висуває нові вимоги до школи. Потреби життя, шкільна практика дають нове розуміння процесу навчання.

Згідно із Законом України «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, Концепцією загальної середньої освіти ми здійснюємо кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, зорієнтованого на передачу готових знань, до особистісно розвивального, спрямованого на способи навчальної діяльності, створення умов для формування освіченої, творчо обдарованої особистості, реалізацію та самореалізацію її природних задатків та можливостей в освітньому процесі.

Відповідно до Державного стандарту базової та повної середньої освіти предмети «українська мова» й «українська література» в нинішній загальноосвітній системі набувають особливої актуальності. Водночас чинною програмою з української літератури передбачено «формування покоління молоді, що буде захищеним і мобільним на ринку праці, матиме необхідні знання, навички і компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях, буде здатним до навчання упродовж життя».

В.Сухомлинський говорив: «Немає абстрактного учня… Мистецтво і майстерність навчання, виховання полягає в тому, щоб, розкривши сили і можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці».

Саме тому важливу роль відіграє особистісно орієнтований підхід, що створює умови, за яких суб’єктом процесу навчання стає учень. Його діяльність включає чотири основних процеси: засвоєння інформації, досвіду репродуктивної і творчої діяльності, розвиток здібностей і формування емоційно оцінювального ставлення до світу.

Творчий учитель, готуючись до уроку, замислюється, як забезпечити високий рівень знань, зробити навчання цікавим, урок – незабутнім, врахувавши можливості кожного учня. Добре, коли дитина включається в процес роботи, адже активне навчання дає кращі результати, ніж пасивне. Тому нині приділяється велика увага практичним методам навчання.  Відомо, що за допомогою слів передається  лише  7% інформації. Ще Конфуцій говорив: 

«Скажи мені, і я забуду; 

Покажи мені, і я, можливо,  запам’ятаю;  

Залучи мене, і я зрозумію». 

Сучасному суспільству потрібні освічені, активні, творчі громадяни, що обумовлює актуальність упровадження особистісно орієнтованого підходу у систему загальної середньої освіти.

При особистісно орієнтованому підході

позиція учня: учень – рівний партнер спілкування, повнозначна особистість, що має здібності (багато дітей обдарованих);

 позиція учителя: учитель – помічник, котрий вчасно вміє почути, помітити, підправити, підтримати кожного, залучити до співпраці.

Методи засвоєння знань спрямовані на створення можливостей самопізнання дитини («Пізнай себе!»), її самовизначення («Вибирай себе!»), самореалізації («Виявляй себе!»), на спільний розвиток школярів («Дій спільно!»), на розвиток прагнення змінити себе, вдосконалювати і саморозвивати («Змінюй себе заради себе!»).

Стиль ставлення вчителя до учнів:

- забороняти, а направляти;

- керувати, а співкерувати;

НЕ   - вимагати, а переконувати;

        - командувати, а організовувати;

- обмежувати, а подавати свободу вибору.

Процес навчання характеризується високою мотивацією навчальної діяльності, цілі визначають діти, передбачено використання різноманітних форм організації діяльності (робота в групах, парах, індивідуальна). Результат: формування творчої, компетентної особистості.

Важливою складовою особистісно орієнтованого навчання є стиль уроку, психологічна мета, організація роботи учнів, врахування їх вікових та психологічних особливостей. Тому кінестетів слід частіше викликати до дошки, залучати до КВК, брейн-рингів, ток-шоу, бо вони краще навчаються в іграх та інших активних формах.

Аудіали балакучі, легко повторюють почуте, люблять музику, дискусії, диспути. З ними варто проводити конкурси ораторів, міні-конкурси на кращі формулювання висновків.

Візуали організовані, дисципліновані, спостережливі, спокійні, обережні, мають розвинену увагу, краще запам’ятовують те, що побачили. Для них можна пропонувати відшукати терміни, визначення; дати завдання намалювати ілюстрацію, діаграму, скласти опорну схему, випустити стінгазету, оформити реферат.

Проблема розвитку творчих здібностей є актуальною, бо саме творча особистість може бути конкурентноспроможною в сучасному світі, саме цілісна, духовно багата, творча людина (за А.Маслоу) «спроможна по-справжньому керувати майбутнім, лише така особистість може впевнено подивитись в обличчя новизні». Питаннями теорії творчості переймається багато вчених різних наукових галузей: Г. Айзенк, Д. Богоявленська,  С. Каплан, Н. Лейтес, А. Маслоу, В. Моляко,

Ж. Паже, Я. Пономарьов, С. Сисоєва, Г. Шевченко, Б. Юсов.

На кожному уроці працюю над розвитком творчих здібностей учнів, враховуючи досягнення науковців. Кожна дитина – неповторна особистість. Учні відрізняються за типами пам’яті, стилем сприйняття оточення, тому перш ніж планувати уроки, знайомлюся з дітьми, дослідженнями шкільного психолога, проводжу індивідуальні бесіди з учнями та їхніми батьками, щоб мати уявлення про клас, кожну дитину, її інтереси й здібності. За результатами дослідження школярі об’єднуються в групи: сильні, учні, які мають достатній рівень знань, середній і ті, що повільно сприймають матеріал, не володіють логічним мисленням і не виявляють філологічного чуття. Звичайно ж, ці групи рухливі. І тут є можливість застосувати мотивацію успіху.

У своїй роботі враховую індивідуальні особливості учнів і застосовую диференційоване навчання (за В.І.Цимбалюком). Та його недостатньо. Має бути мотивація навчальної діяльності. Тільки тоді, коли дитина зрозуміє, для чого їй ця тема, вона виявить інтерес до її вивчення, а значить, підвищаться результати навчання.

На уроці намагаюся охопити роботою всіх учнів. Тому часто школярі бувають Біографами, Літературознавцями, Соціологами, Текстологами, Художниками, Істориками. Це викликає посилену увагу класу, а виконавця ролі навчає відповідальності, виваженості, умінню відшукувати потрібну інформацію й озвучувати її, що забезпечує особистісне сприйняття навчального матеріалу.

Важливим у викладанні літератури є навчити школярів глибоко особистісно сприймати художній твір. У процесі викладання літератури активно використовую такі методи інтерактивного особистісно орієнтованого навчання:

-                                технологія «Мікрофон»;

-                                технологія «Незакінчене речення»;

-                                «Пошук інформації»;

-                                створення асоціативного куща;

-       робота в групах («Діалог», «Спільний   проект»);

-                                робота в парах;

-                                «Відгадай слово»;

-                                «Відгадай літературного героя»;

-                                «Синтез думок»;

-                                «Лови помилку»;

-                                «Аналіз ситуації»;

-                                «Сенкан»;

-                                «Мозкова атака»;

-                                «Режисерування тексту»;

-                                «Імітаційні ігри»;

-                                «Судове слухання»;

-                                 «Рольова гра»;

-                                 «Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу»;

-                                «Інтерв’ю з автором» та ін.

На уроках практикую завдання  творчого характеру: складаємо або розв’язуємо  кросворди за текстами літературних творів, сенкани чи  характеристики літературних героїв,  тести або даємо на них відповіді. Така робота привчає учнів до уважного прочитання творів.

У процесі роботи застосовую нестандартні форми, нестандартні уроки. Наприклад, урок-суд (Панас Мирний та І. Білик «Хіба ревуть воли, як ясла повні»), де учні виконують соціальні ролі, а не тільки аналізують твір, урок-концерт («Інтимна лірика  І. Франка»), урок-подорож («Країна «Морфологія», «Байка»), урок-казка («Іменник»), інсценізація («Слово о полку Ігоревім», «Мина Мазайло» М. Куліша) та ін.

Наші діти беруть участь в різних мовних і літературних конкурсах, зокрема, імені Петра Яцика, олімпіадах, протягом багатьох років пишуть і захищають дослідницькі роботи в МАН. Їхні роботи мають практичну доцільність, використовуються на уроках і в позакласній роботі. Та цьому передує клопітка постійна робота.

Особливу увагу на уроках приділяю обдарованим дітям, даю їм можливість розвинути свій інтелект у самостійній творчій діяльності. Це допомагає дитині відчути свою значущість, належність до науки, розвиває пізнавальний інтерес. Робота з обдарованими дітьми на уроках мови проводиться на основі індивідуалізації і диференціації, носить системний характер. Розвиваючи творчу компетентність учня, використовую інтерактивні форми, що сприяє формуванню пізнавальної самостійності, бо всі працюють одночасно, для виконання завдання відводиться однакова кількість хвилин, успішність виконання роботи залежить від кожного учня. Використовую три-чотирирівневі завдання за ступенем складності, самостійний вибір учнем свого рівня. На уроках використовую таблиці, малюнки, опорні схеми.

Останнім часом частіше застосовую опорні схеми (І. Каткова, С. Дружук). Вони є тією рушійною силою, яка спрямована на одержання школярами найкращих результатів у навчанні. Їх можна запозичити у колег, створити самим або ж запропонувати зробити дітям. Це допомагає організувати роботу класу чи окремих вихованців, дає можливість кожному  відтворити виучуване так, як йому посильно – на рівні констатування фактів чи творчо, з власними ідеями, прикладами, висновками.

Жоден із учнів, маючи здібності, не повинен їх утратити за час перебування у школі. Він – у центрі уваги творчого педагога. Тільки завдяки спільним зусиллям можна розвинути обдаровання.

Форма узагальнення: опис, брошура

Ким і коли схвалено досвід cхвалено методичною радою РМК (протокол № 1 від 11.02.16), науково-методичною радою ПОІППО (протокол №2 від 21.03.2016)

Адреса досвіду Пирятинський ліцей Пирятинської міської ради Полтавської області

Картка

обліку передового педагогічного досвіду

Інформація про автора

Прізвище, ім’я, по батькові  Головко Тетяна Олександрівна

Дата народження  10 травня 1972 року

Освіта  Ніжинський педагогічний інститут,

історико-філологічний факультет, 1995

Спеціальність за дипломом  учитель української мови та

Літератури, учитель історії

Посада  учитель історії

Педагогічний стаж  23 роки

Результати атестації  спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель - методист

Нагороди    сертифікат освітніх програм корпорації Інтел  в Україні - «Інтел.  

                    Інновації в освіті», лютий 2005

 грамота Пирятинської районної державної адміністрації, жовтень 2009

 грамота відділу освіти Пирятинської РДА, жовтень 2013

 сертифікат ПОІППО, кафедра філософії і економіки освіти; лютий 2013

 грамота Пирятинської районної державної адміністрації; березень 2013

 грамота Пирятинської міської ради, жовтень 2016

Телефон  0668031672

Інформація про досвід

Тема:  «Сучасний урок історії через призму особистісно зорієнтованого навчання та інтерактивну діяльність»

Мета: Особистісно-орієнтоване навчання - це навчання,  у якому учень виступає суб'єктом навчальної діяльності, в якому враховуються індивідуальні властивості учня і яке спонукає дитину до самостійного пізнання  і  мислення,  сприяє  формуванню  всебічно-розвиненої особистості, яка вміє знайти застосування своїм знанням, знаходити практичні шляхи вирішення проблем. Це навчання, процес, в центрі якого особистість людини - і учня, і вчителя: діалог, партнерство, самоповага, самореалізація, самовдосконалення, її самобутність і самостійність, в якому спочатку розкривається суб'єктивний досвід людини, а потім співвідноситься до знань.

Актуальність проблеми. У Законі України «Про загальну середню освіту» визначено, що мета освіти цього рівня - інтелектуальний і фізичний розвиток особистості. Педагогічна наука визначила шлях досягнення цієї мети - впровадження особистісно-орієнтованого навчання.

Короткий зміст досвіду. Уроки історії є найкращою можливістю досягти мети особистісно-орієнтованого навчання - виховання особистості, здатної до критичного мислення, аналізу обставин, самостійного вибору оптимального шляху розв'язання проблем. Гіпотеза - аргумент - висновок - ключові поняття інновації. Звертання до них дає можливість формувати особистість, здатну не приймати на віру «солодких обіцянок», тобто виховувати не пасивних гвинтиків, а активних громадян суспільства. Історію треба обов'язково викладати з різних точок зору, це допоможе краще зрозуміти варіативність історичного процесу, різноманітність засобів його пізнання.

Форма узагальнення  брошура, диск

Ким і коли вивчався досвід учителями історії Пирятинського району

Ким і коли схвалено досвід  рішення ради РМК відділу освіти Пирятинської РДА Полтавської області, 2014 рік

Адреса досвіду Пирятинський ліцей Пирятинської міської ради Полтавської області

Висновки Матеріали досвіду рекомендовано до використиння під час вивчення історії та в позакласній роботі.

Картка

обліку передового педагогічного досвіду

Інформація про автора

Прізвище, ім’я, по батькові Крагель Володимир Федорович

Дата народження 13 лютого 1957 року

Освіта  Черкаський педагогічний інститут,1974

Спеціальність за дипломом учитель фізичного виховання

Посада учитель фізичної культури

Педагогічний стаж 38 років

Результати атестації спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії,учитель- методист

Нагороди грамоти та дипломи районого та обласного відділу освіти

Телефон 0969949368

Інформація про досвід

Тема: «Розвиток пізнавальної самостійності та творчих успіхів учнів. Досвід педагогічної практики»

Мета: ціль нашого виховання полягає не тільки в тому, щоб виховати людину-борця, людину громадянина, здібного з найбільшим ефектом приймати участь в побудові держави. Ми повинні виховати людину, яка зобов`язана бути щасливою.

Актуальність проблеми. Рух для людини-обов`язкова умова нормальної життєдіяльності організму. Рух може замінити по своїй дії майже всі ліки, але всі ліки світу не можуть замінити дії рухів.

Короткий зміст досвіду.

Головні аспекти  моєї роботи з учнями: вироблення в учнів інструктивних навичок та умінь самостійно виконувати фізичні вправи; здійснення міжпредметних зв`язків, розвиток пізнавальних інтересів, використання у певній системі домашніх завдання з фізкультури, здійснення індивідуального підходу до учнів, створення безпечних умов проведення уроку.

Вирішити проблеми системи фізичного виховання в школі з метою поліпшення показників, що характеризують стан здоров`я, фізичний розвиток та фізичну підготовленість школярів не можливо без свідомого «включення» самої особи школяра в цей процес. Необхідний професіональний спонукально-управлінський вплив учителя фізичної культури, що становить його фаховий обов`язок і виступає не як побажання, а як гуманістична необхідність.

У певних межах об`єктивності проставлення школяра до фізичного виховання можна опосередковано судити з його ставлення до уроків фізкультури в школі. Якісні ознаки такого ставлення грунтується на самозадовольняючих, самосвідомих, самопотребних для цього, особисто значущих судженнях: емоції, пізнання, інтерес, задоволення потреб, особиста вагомість тощо. Це-складові елементи, які так чи інакше входять в ієарархічну систематику, що становить загальне поняття мотивації.

Головне завдання – переконати учнів у важливості занять фізичними вправами як особисто значущого для них життєво необхідного поведінкового акту. Це являється тією базою (основою) здоров’я учня, позитивного відношення до здорового способу життя, фізичних показників, результатів виступів у спортивних змаганнях.

Форма узагальнення опис,буклет, відеофільм

Адреса досвіду Пирятинський ліцей Пирятинської міської ради Полтавської області

Висновки

Основну увагу звертаю на:

1.     Стан здоров`я учнів

2.     Функціональну підготовленість до фізичних загрузок

3.     Технічну підготовку

4.     Освоєння розділів програми:

а) з легкої атлетики;

б) з футболу;

в) з баскетболу;

г) з гімнастики, атлетичної гімнастики, З.Ф.П

         З метою здійснення систематичного контролю, самоконтролю за станом здоров`я учнів, функціональними можливостями організму, фізичної підготовленості, розвитком пізнавальної самостійності і здібностей учнів розроблена індивідуальна картка фізичної підготовленості учня. На кожному уроці учні мають можливість проявити себе в ролі вчителя (проведення загально розвиваючих вправ, контроль за виконанням технічних елементів).

Інформація про автора

Прізвище, ім’я, по батькові         П’ятак Сергій Миколайович                                          

Дата народження                      25 вересня 1962 року

Освіта                                             вища, Полтавський державний педагогічний                                                                                                                  

                                                     інститут  ім. В.Г.Короленка, 1985

Спеціальність за дипломом     учитель біології та хімії

Посада                                         учитель біології

Педагогічний стаж                    31 рік

Результати атестації                      спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії,

                                                      учитель-методист                      

Нагороди                                         грамоти управління освіти та МОН України              

                                                          грамоти    відділу    освіти

                                                          грамота    Пирятинської районної ради

                                                          грошові премії

Телефон                                      3-25-37

Інформація про досвід

Тема.     Розвиток інтелекту та пізнавальної діяльності ліцеїстів на уроках       біології і в позаурочний час

Мета.       Стимулювати пізнавальну активність учнів і створити умови для розумового, психічного та соціального росту особистості, забезпечити належні умови для формування творчої навчальної діяльності учнів,  динаміки їхнього інтелекту при вивченні біології на уроках і в позаурочний час.

Актуальність проблеми.

 Актуальність обраної теми визначається, в першу чергу, соціальним замовленням. Сучасна школа ставить собі за головну мету – збудити, дати виявитися самостійним творчим силам дитини.  Суспільству потрібна високоосвічена, інтелектуальна особистість, яка усвідомлює необхідність знань, орієнтується в потоці інформації, може реалізувати отримані знання у повсякденному житті. Основне завдання вчителя  біології сучасної школи – допомогти дитині розкрити свої творчі здібності, створити умови для самостійної, пізнавальної , науково-дослідницької діяльності, що забезпечить ефективне пізнання світу і формування особистості. Хто ж, як не вчитель біології, має побачити в кожній дитині неповторну особистість, навчити здобувати знання та зуміти їх використати в подальшому житті. Самостійність, активність, ініціатива – ось що сприяє розвитку.

Короткий зміст досвіду.

Біологія як один із ключових навчальних предметів природничого циклу має великі можливості для розвитку інтелекту та пізнавальної діяльності учнів. Ці риси особистості можна формувати на уроках біології та в позаурочний час. Основними завданнями для досягнення цієї мети вважаю:

- сформувати в учнів мотивацію на здоровий спосіб життя;

- розбудити в дітей бажання до вивчення біології:

- застосувати знання з біології в подальшому житті.

      Для розвитку  інтелекту  та  пізнавальної  діяльності  ліцеїстів  на  уроках  біології і в позаурочний час використовую елементи технологій:                         а) проблемного навчання, б) інтерактивних технологій, в) опорних конспектів,                                                                                                                                                                      г) проектних технологій.

    Для ефективного застосування освітніх технологій віддаю перевагу наочним та практичним методам навчання. Серед них найбільш випробувані: інтелектуальні ігри, курсові роботи, залікові дитячі комп’ютерні презентації за навчальну практику, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, наукові конференції, захист проектів, польова практика, робота в літній екологічній школі, участь у літніх природно-дослідницьких експедиціях, предметні олімпіади, навчальні екскурсії, виставки, конкурси, тощо.

    Для реалізації теми досвіду найефективнішими засобами навчання вважаю натуральні живі об’єкти, технічні засоби навчання, муляжі,  відео сюжети.

Форма узагальнення    опис педагогічного досвіду

Ким і коли вивчався досвід   адміністрацією, педагогічним колективом ліцею під час атестації

Ким і коли схвалено досвід рішенням педради Пирятинського ліцею Пирятинської райдержадміністрації Полтавської області, березень 2015

Адреса досвіду Пирятинський ліцей Пирятинської міської ради Полтавської області

Висновки

    Розповсюдження та упровадження досвіду проходило шляхом проведення відкритих уроків для членів педагогічного колективу ліцею, молодих спеціалістів Пирятинського району школи «Паросток», в ході проведення районних семінарів-практикумів та на засіданнях районних методичних об’єднань вчителів біології.

    Основні показники результативності – це здобутки вихованців на    обласному     рівні:

а)  олімпіади:

        2010рік  -  Миленко Тетяна  (III місце)

        2011 рік -  Миленко Тетяна  (III місце)

        2014 рік -  Ярош Єлизавета  (III місце)

        2015 рік -  Мельников Ігор   (III місце)

б)  МАН:    

         2010 рік  -  Золотарьова Анна (III місце)

        2011 рік  -  Миленко Тетяна     (III місце)

        2013 рік  -  Коваленко Юлія     (III місце)

Картка

обліку передового педагогічного досвіду

Інформація про автора

Прізвище, ім’я, по батькові: Яровенко Світлана Михайлівна

Рік народження: 1966  

Освіта: вища    

Педагогічний стаж: 27 років

Фах: учитель англійської та німецької мов   

Посада: учитель англійської мови

Нагороди: грамоти Управління освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського, оргкомітету ХІІ та ХІІІ ярмарку педтехнологій, Пирятинської райдержадміністрації, відділу освіти, молоді та спорту  Пирятинської райдержадміністрації, Пирятинського ліцею, подяка  та сертифікати представництва «Пірсон Ед’юкейшн»  

Інформація про досвід

Тема.  Способи інтенсифікації навчального процесу на уроках англійської мови

Мета. Формувати пізнавальний інтерес, підвищувати мотивацію учнів до вивчення англійської мови, інтенсифікувати процес навчання, формувати комунікативну компетенцію та розвивати навички креативного мислення через спілкування на уроці.

Актуальність проблеми. Сучасний етап розвитку України характеризується розширенням та якісними змінами міжнародних зв’язків нашої держави, інтернаціоналізацією всіх сфер суспільного життя. Інтеграція України у світову спільноту потребує досконалості володіння іноземними мовами. Життя вимагає від сучасної людини знання навіть не однієї, а кількох іноземних мов як важливого засобу міжкультурного спілкування. В Україні вивчається понад 15 іноземних мов, провідне місце серед яких займає англійська.

      Висока місія вчителя іноземної мови полягає в тому, щоб навчити нашу молодь вільно висловлювати власну думку в усній та писемній формах відповідно до мотивів і соціальних норм у типових сферах і ситуаціях; бути здатним до повноцінного спілкування та толерантного сприйняття інших.

     Демократизація навчання, що є потребою суспільства, неможлива без осучаснення уроку. Уроку, який проводиться для учнів і заради учнів. Майстерність учителя сьогодні полягає у творчому підході до конструювання уроків, у постійному прагненні підвищити ефективність навчально-пізнавальної діяльності шляхом новітніх організаційних форм. При цьому значущою залишається реалізація на уроці виховних, розвивальних та освітніх завдань.

Опис досвіду. Викладання є мистецтво, а не ремесло – в цьому суть учительської справи. Перепробувати десятки методів і вибрати свій, переглянути десятки підручників і не додержуватися жодного з них неухильно – це єдиний можливий спосіб живого викладання.

     Саме такий підхід я використовую в роботі, щоб уникнути штампів, стереотипів, повторів та одноманітності в навчанні. Великим досягненням сучасної системи освіти є право вчителя іноземної мови на вільний вибір засобів навчання.    

     Інтерес як мотив навчання відіграє надто важливу роль. Пізнавальний інтерес формується в процесі навчання та водночас є одним з найбільш дієвих засобів у руках кожного вчителя для підвищення якості знань і виховання у школярів позитивного ставлення до навчання. Для учнів найбільш цікавими є ті уроки, де школярів залучають до активної пізнавальної діяльності, що приносить їм успіх та інтелектуальне задоволення, радість пізнання.    

          У наш час, коли діти так часто чують англійську мову на телебаченні, по радіо, коли виходять газети і журнали іноземними мовами, проводяться зустрічі з іноземцями, в учнів є мотиви, є стала потреба до вивчення англійської мови. Завдання вчителя полягає в тому, щоб підтримати ці мотиви, не допустити зниження інтересу учнів до самого процесу навчання, заохотити дітей до самостійного пошуку, показати учням красу та мелодійність англійської мови в піснях та віршах;  викликати, зрештою, бажання спілкуватися з ровесниками та батьками по-англійськи в позаурочний час.

         У цих умовах виникає потреба інтенсифікації процесу навчання, застосування прийомів, які забезпечували б активну участь у мовленнєвій діяльності на уроці кожного учня.

          Щоб зацікавити учнів, підвищити рівень певних знань з іноземної мови, пропоную гру як один з найефективніших методів у досягненні  мети, яка полягає в розвитку навичок і вмінь використовувати мовленнєві функції для реальних комунікативних цілей спілкування в ситуаціях, що наближені до життєвих.

    Використання гри під час навчання іноземної мови сприяє мимовільному запам’ятовуванню мовного матеріалу й формуванню міцних навичок усного мовлення. Вона, з одного боку, сприяє активізації емоцій та емоційної пам’яті, з іншого – містить необхідні для навчання одиниці монологічного та діалогічного мовлення. Гра може бути гарним матеріалом для введення, закріплення та подальшої активізації дій учнів з навчальним матеріалом.

     Рольова гра, просто гра або ігрова ситуація на уроці – це надзвичайно цінний метод навчання іноземної мови, оскільки стимулює процес мислення і спонукає до творчості, допомагає учням розвивати та застосовувати на практиці мовленнєві вміння, формує мотивацію до навчання (“Ball game”, “Snowball”, “The best translator”, “ Hide-and-Seek in a picture”, “What have I done?”, “Who is the last to finish the sentence?”, ”The alphabet”, “A spelling stair”, “Two first letters”, “Avoid the letter” and many others). Така методика підвищує інтерес учнів до занять, а головне – робить їх навчання цікавим, змістовним і творчим.

     Вважаю, що не можна досягти головної мети в навчанні іноземної мови – оволодіти іншомовною міжкультурною комунікативною компетенцією, використовуючи один підручник. Потрібно відмовлятися від індивідуальної та фронтальної роботи в класі на користь взаємодії у парах, групах, командах. Наблизити навчальну ситуацію на уроці до реального спілкування – таке завдання кожного вчителя іноземної мови.

     Досвід переконує, що цьому значною мірою сприяє атмосфера колективного спілкування, організованого на основі комунікативних ситуацій, що дає можливість свідомо засвоювати іншомовний матеріал, продемонструвати свої вміння, виявити ініціативу, збагатити свій власний життєвий досвід, розширити мовну, мовленнєву та соціокультурну компетенцію. І як наслідок – розширення словникового запасу учнів, зростання комунікативної активності, підвищення інтересу до процесу навчання, ввічливе, доброзичливе ставлення однокласників.

          Навчання групової взаємодії має стати не тільки методом навчання усного мовлення, але й природним компонентом навчального процесу. Групова форма організації навчальної праці має низку переваг: вона сприяє підвищенню мотивації до навчання, навчає об’єктивно оцінювати себе та інших, підвищує діловий статус учня в колективі, різноманітить урок. Працюючи в групі, учні виявляють мовну самостійність, вони можуть допомагати один одному, успішно коригувати висловлювання співрозмовників.

     Опанувати комунікативною компетенцією англійською мовою, не перебуваючи в країні досліджуваної мови, справа дуже важка. Тому плануючи творчі види навчальної діяльності, враховую загальну підготовку учнів, їх інтереси та здібності, а також вікові, індивідуальні та психологічні особливості. За даними сучасної вікової психології для учнів 5-6 класів ведучою є ігрова діяльність, у 7-9 класах – найважливішою є пізнавальна і цілісно орієнтована діяльність, у старших, крім цього, велике значення набуває комунікативна діяльність.

     Тому, поряд з традиційними формами проведення уроків, я активно використовую інноваційні підходи, інтерактивні, колективно-групові, комп’ютерні технології навчання, впроваджую особистісно-зорієнтовані та диференційовані форми роботи, працюю з мультимедійними засобами. Використання нестандартних форм роботи робить процес інтенсивним, бо створює атмосферу змагання, виховує вмінні співпрацювати. Такі уроки сприяють розвитку творчості, формуванню власних поглядів.

     Створюючи реальні та уявні ситуації спілкування на уроці,   намагаюся впроваджувати активні способи і форми діяльності, різні методи та прийоми роботи на заняттях, покликаних стимулювати учнів використовувати іноземну мову як для спілкування в реальних життєвих ситуаціях, так і для здобуття знань. Для цього використовую творчі види навчальної діяльності (рольові та імітаційно-моделюючі ігри, дискусії, творчі проекти, драматизацію, командні змагання, інтерв’ю), комунікативні вправи  (ranking, listing, completing, matching, selecting, rearranging, for – against, clustering), інтерактивні технології кооперативного навчання (роботу в парах, групах, “2-4-всі разом”, ”Акваріум”, “ Ажурна пилка”); колективно-групового навчання (“Мікрофон”, “Мозковий штурм”);  технології критичного мислення (діаграма Венна, метод “Прес”, метод позначок);  методичну систему АУР, нетрадиційні форми проведення уроків (урок-подорож, урок-семінар, урок-вікторина, урок-КВК, інтегровані, комбіновані  та  бінарні уроки).   

    Метод проектів – це педагогічна технологія, яка містить сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю. Навчальний проект – це форма організації роботи, яка передбачає комплексний характер діяльності учасників із здобуття освітньої продукції за певний проміжок часу, це спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів-партнерів. Тут поєднуються такі чинники: розширення світогляду, поглиблення знань з англійської мови, самостійна чи групова робота, пошукова діяльність в Інтернеті чи бібліотеці, розвиток навичок володіння комп’ютером, збір та систематизація інформації, вміння виступити перед аудиторією, вміння представити результати своєї роботи, вміння відстояти свою думку, можливість порівняти себе з іншими, прагнення до вдосконалення.

     Якщо учнівський проект представлено не у вигляді малюнка, плаката чи стіннівки, а результатом такої роботи стала комп’ютерна презентація, це означає, що захоплення комп’ютером повернули в корисне русло.

     Не менш важливим є завдання залучення школярів до культурних цінностей народу – носія мови. Тому велике значення має використання автентичних та країнознавчих матеріалів.    

     Активізувати такий вид мовленнєвої діяльності як читання можна тільки на основі цікавих, пізнавальних, захоплюючих текстів. Вправи до текстів повинні носити дослідницький характер, пробуджувати бажання пройти всі етапи роботи над текстом, розширювати лексичний запас учнів, вчити здобувати нову інформацію і викликати задоволення від цієї роботи.

     На пізнавальному інтересі треба базувати і тексти для аудіювання, які також спонукають до мовленнєвої активності. Дослідження психологів показали, що увага учнів тим стійкіша, чим вище пізнавальний інтерес школярів. Інтерес до змісту, бажання зрозуміти його активізує психіку, робить увагу інтенсивнішою, більш концентрованою і стійкою, сприяє розумінню тексту.      

     Отже, щоб подолати всі труднощі задля успіху в досягненні мети, необхідно інтенсивно та ефективно використовувати всі механізми наукового, педагогічного і методичного досвіду.    

Основні показники результативності: Апробація прийомів відбувалася у Пирятинському ліцеї протягом шести років. В результаті зріс пізнавальний інтерес учнів до вивчення англійської мови, процес навчання для дітей став цікавішим, мотивація школярів до предмету все більше проявляється не тільки під час занять, а й через участь у конкурсах, олімпіадах та написанні курсових та наукових робіт.

Форма узагальнення: Презентація, буклет, методичний посібник.

Ким і коли схвалено досвід cхвалено методичною радою РМК (протокол № 1 від 11.02.16), науково-методичною радою ПОІППО (протокол №2 від 21.03.2016)

Адреса досвіду Пирятинський ліцей Пирятинської міської ради Полтавської області

Картка

обліку передового педагогічного досвіду

Інформація про автора

Прізвище, ім’я, по батькові  Гуленко Ігор Олександрович

Дата народження  14.03.1963

Освіта Полтавський державний педагогічний  інститут

ім. В.Г.Короленка, 1984

Спеціальність за дипломом  учитель загальнотехнічних дисциплін

та праці

Посада  учитель трудового навчання та технологій

Педагогічний стаж  32 роки

Результати атестації спеціаліст вищої категорії, старший вчитель

Нагороди грамоти Пирятинського ліцею (2006), відділу освіти Пирятинської райдержадміністрації (2008), Пирятинської райдержадміністрації (2013)

Передовий педагогічний досвід

                                                         Недостатньо лише отримувати знання;

                                                         Треба знайти їм застосування.

                                                             Недостатньо тільки бажати  - треба творити.

                                                                                                                     В. Гете

       Педагогічне кредо: «Єдиний шлях досягнення міцної стійкості життя  - невпинний рух уперед».

       Тема досвіду: Розробка творчого проекту та використання інтерактивних технологій на уроках трудового навчання

Навчання триває протягом всього життя, але фундамент знань закладається в навчальному закладі ( школа, ліцей, гімназія). У цей період життя у дітей інтерес до всього нового, незвіданого доволі високий і скористатися цим потрібно як можна ефективніше.

У своїй роботі я намагаюся в першу чергу навчити вихованців зрозуміти ціль навчання, побачити мету, кінцевий результат і разом з ними намітити шляхи реалізації задуманого.

Сучасний урок – не тільки навчання і виховання згідно програм, це досягнення кожного разу встановленої нової мети, організації пошуку істини шляхом спроб і помилок. Головною метою є дати учням необхідну для старту інформацію та потурбуватися про глибину та якість набутих ними знань, уміння самостійно здобувати знання і застосовувати їх у житті. На уроках я стараюсь створювати ділову, творчу обстановку, вчу вести діалог, дискусію. Принцип  варіативності навчання дає можливість обирати таку систему роботи, таку стратегію навчання, яка б забезпечувала максимальну віддачу, допомагала реалізувати головну мету навчального процесу на уроці.

Трудове навчання -  це урок, на якому діти не тільки отримують теоретичні знання, а й втілюють їх в життєві матеріальні речі, тому я вважаю, що необхідно на кожному уроці не залежно від того, за допомогою якого інноваційного методу (фантазування, фокальних об’єктів і т.д.) ми задумали,сконструювали, виготовили виріб, потрібно застосовувати метод мотивації. За допомогою мотивації я формую та активізую в учнів бажання творити, переконую їх у тому, що все, що вивчаємо і виготовляємо, є корисним і має подальше використання.

Наприклад, виготовляючи виріб на уроках у 5 класах по темі «Технологія ажурного випилювання. Виготовлення комплексного виробу «Чебурашка (пазли)», діти знають, що їхні вироби будуть передані дітям 1-3 класів у ігрову кімнату. Вони в групах продовженого дня будуть ними гратися. У процесі гри такими виробами у дітей розвивається моторика рухів і увага. Виріб виготовляється в групах, кожна дитина відповідає за якість виготовлення окремої деталі, а відповідно і за якість всього виробу. Така мотивація виховує у дітей відповідальність, старанність, колективізм.

У своїй роботі я намагаюсь дати можливість втягнутися учням в процес пізнання, спонукаю до аналізу і вислуховую думку кожного учня.  Інтерактив виключає домінування однієї думки над іншими і будується на позитивному діалоговому спілкуванні.

Для зацікавленості дітей, ефективності та якості проведення уроку на практичних заняттях організовую індивідуальну та групову роботу, роботу в парах, застосовую розробки творчих проектів, рольові ігри, використовуючи при цьому різні джерела інформації. Умовний поділ фронтальних методів на гру, тренінги, нові інформаційні технології дає мені змогу збільшувати інформаційну завантаженість уроку. Щоб підтримувати в учнів інтерес до матеріалу, який вивчається, їх активності протягом всього уроку, я стараюсь знайти нові ефективні методи навчання, які б активізували працездатність школярів, стимулювали їх до самостійного здобуття знань, вмінь та навичок.

Для отримання нової моделі виробу, який неодноразово виготовлявся учнями, я застосовую інтерактивний метод «мозковий штурм». Учні об’єднуються в групи і отримують завдання розроблення ескізу виробу, відштовхуючись від готового виробу, який виготовляється традиційно. Пошукова творча робота завершується визначенням найраціональнішої та найцікавішої ідеї.

У багатьох майстернях шкіл не вистачає робочих місць, інструментів, матеріалів, щоб одночасно завантажити учнів певним видом робіт. У такому випадку я застосовую метод роботи в групах (бригадах). Так, при вивченні в 6 класі теми «Виготовлення виробів з тонкого листового металу (совок)» у майстерні не вистачає ножиць по металу. Учні об’єднуються  у дві виробничі бригади, обирають бригадирів (кращих учнів). Усі учні класу виконують розмітку розгортки виробу одночасно. Потім бригада № 1 виконує вирізання розгортки виробу. У цей же час бригада № 2 вирішує тестові завдання по даній темі. Потім бригади обмінюються видами робіт. По завершення вирізування розгорток і вирішення тестових завдань учні виконують гнуття виробу. Під час виконання поставлених завдань учнями, я слідкую за правильністю виконання, за дотриманням правил техніки безпеки та організацією робочого місця.

Система роботи вчителя, який навчає учня від 5 класу до 11 дає можливість спостерігати за результатами своєї роботи і аналізувати її. Спостерігаючи за ростом кожної окремо взятої дитини, динамікою  її навченості і здібностей, я маю можливість коригувати цей процес. Дух навчального суперництва, запал перемоги серед вихованців, робота в першу чергу над своїми помилками дає можливість мені використовувати методи активного навчання з акцентом на інтерактивні форми.

Інтерактивне навчання – це насамперед діалогове навчання, в ході якого відбувається поповнення новими знаннями, в результаті взаємодії вчителя та учня і учнів між собою, що має конкретну і прогнозовану мету.

У своїй діяльності як вчителя трудового навчання я вбачаю основним завданням підготовку учнів до свідомого вибору майбутньої професії та трудової діяльності у різних сферах народного господарства. Реалізація цього завдання здійснюється в процесі всієї навчально-виховної роботи школи, батьків, але особлива роль в його розв’язанні належить системі профорієнтаційної  роботи на уроках трудового навчання, позашкільній та позакласній роботі з технічної творчості.

Тому сучасному вчителю для досягнення високого професіоналізму необхідне досконале знання педагогічних технологій, безперервна самоосвіта, вміння «зазирнути» в майбутнє.

У сучасній загальноосвітній школі застосовуються різноманітні методики, технології, форми організації навчальної діяльності: традиційні та інноваційні, пасивні, активні та інтерактивні.

Використовуючи пасивні методики, коли учень виступає об’єктом навчання і повинен засвоїти і відтворити матеріал, запропонований вчителем, зробив висновок, що учні не співпрацюють один з одним і не вирішують проблемних завдань. Тому стараюсь доповнити і удосконалити ці традиційні методики більш продуктивними творчими видами діяльності, адже сучасний урок відрізняється змістом, методами та засобами реалізації, рівнем активізації діяльності учнів, структурою.

Сучасний урок трудового навчання побудований на отриманні необхідної теоретичної інформації, практичній діяльності, аналізі практичних досягнень, досліджені їх та пошуку нового, раціональнішого підходу до вирішення поставлених задач.

Найефективніше реалізуються ці види трудової діяльності за допомогою розробки творчих проектів та використання інноваційних технологій. Перевага проектно-технологічного методу трудового навчання полягає в тому, що учні під час цієї діяльності більш активно залучаються до самостійної, практичної, планової та систематичної роботи, в них виховується прагнення до пошуку шляхів створення нового або більш якісного вдосконалення існуючого виробу (матеріального об’єкта), формується уявлення про його майбутнє застосування, розвиваються моральні та трудові якості учня, мотиви вибору професії.

Порядок виконання проекту має певну структуру й поділяється на декілька етапів:

 1.  Етап підготовки та організації проектно-технологічної діяльності. Учні мають вибрати об’єкт праці й поставити перед собою технічно-творчу проблему, визначити значення проектного об’єкта. На цьому етапі учні пропонують різні варіанти конструкції виробу, усвідомлюють варіанти запропонованої конструкції.

2. Етап технічно-творчого конструювання. Учні складають ескізи виробу, вибирають необхідні матеріали й інструменти, визначаються більш оптимальною технологією виготовлення проектного виробу.

3. Етап технологічного процесу. Учні виконують визначені технологічним процесом операції, проводять самоконтроль власної діяльності. Технологічний етап вимагає від учня дотримання технології, трудової дисципліни та культури праці.

4. Заключний етап. Учні виконують коригування виконаного виробу порівняно із запланованим, здійснюють випробування об’єкта, проводять самооцінку й аналіз підсумків проекту, захищають свій проект.

Виконуючи послідовно етапи проекту, на кожному з них учням доводиться вирішувати певні проблеми і для цього їм потрібно активно працювати, ефективно використовувати набуті на уроках трудового  навчання та інших предметів знання і вміння. Завдання вчителя порадити учням проектні завдання ,цікаві і посильні, які відповідають віковим нормам.

Адреса досвіду Пирятинський ліцей Пирятинської міської ради Полтавської області

Картка

обліку передового педагогічного досвіду

Прізвище, ім’я, по батькові:   Мельник  Ганна  Дмитрівна

Рік  народження:  1962

Освіта: вища

Стаж:  30  років

Фах: учитель  біології  та  хімії

Посада:  учитель  хімії

Інформація про досвід

Тема  досвіду:  Гуманізація    навчання  та  виховання  учнів     як  один  з  головних  факторів  розвитку  гармонійної  особистості.

Мета:  навчити  дитину  жити  у  гармонії  з  собою  і  з  тими,  хто  поряд,  навчити  жити  радісно,  без  страху  і  насильства,  виховувати  бережливе  ставлення  до  людини  і  людського  життя  як  найвищої  цінності,  виховувати  патріотичні  почуття  і  любов  до  Батьківщини.

Ідея:  використання  принципів  виховання  через  індивідуальні  і  колективні  форми  роботи,  що  дозволяють  дитині  розкрити  свої  найкращі  духовні  і  моральні  якості,  сприяють  гармонійному  розвитку  особистості.

Актуальність.  Виховання – це процес соціальний в найширшому розумінні. З усім складним світом навколишньої дійсності дитина входить у нескінченне число відносин, кожна з яких незмінно розвивається, переплітається з іншими відносинами, ускладнюється моральним і фізичним зростанням самої дитини.

Останнім часом найкращі вчителі й вихователі в Україні визнають пріоритетність виховання та розвитку особистості, розглядають урок не тільки як засіб набуття знань. Потрібно  працювати  над створенням системи виховної роботи, яка визначається цінностями і ставленням особистості до суспільства і держави, людей, природи, праці, мистецтва і до себе.
Цінності – це основа мети виховання. Сьогодні акцент зроблено на загальнолюдські цінності. Змінюються цінності – змінюються норми, змінюються цілі виховання. Актуальною є ідея загальних базових цінностей  вищих  порядків  -  орієнтація  на  свободу,  справедливість,  красу,  добро,  істину.  Саме  тому  темою  досвіду  є  гуманізація  навчання  і  виховання. 

Короткий  опис  принципів  виховання,  що  використовуються  в  роботі

Принцип урахування вікових та індивідуальних відмінностей учнів. Реалізується повсякденно, так як слід враховувати особливості кожного учня, який має особисті здібності і виховується в різних умовах. 

Принцип поваги до особистості та вимогливості до неї. Проголошений у працях педагога А.С. Макаренко. Вимогливість повинна зростати у  прямій пропорції до зростання поваги до вихованця (дотримання цього принципу забезпечує духовний зріст людини і створює стимули у виховній роботі).

Принцип опори на позитивне в людині. Вимагає,  щоб до кожного учня підходили з оптимістичною гіпотезою, з вірою у все хороше, що проявляється в його особі. Довіра до вихованця створює основу для подолання негативного, відволікає учнів від поганих звичок. Вчитель в процесі своєї роботи проявляє об'єктивність і відвертість, обговорюючи не тільки досягнення, але й труднощі і невирішені проблеми. Стимулюється діяльність в подоланні недоліків і, головне, усуваються причини, що створюють ці недоліки.

Принцип виховання в колективі  й через колектив. Керуючись цим принципом слід вчити учнів жити інтересами колективу, вміти поєднувати особисті інтереси з суспільними.

Принцип дохідливості. Дозволяє забезпечити свідоме оволодіння ідеями виховання. Учні намагаються здійснювати смислове запам'ятовування, проникаючи в сутність явища.

Спираючись  на  принципи,  що  наведені  вище,  намагаюся  здійснювати  індивідуальний підхід,  який  (як  відомо)  пропонує чуйність учителя стосовно учня, уміння передбачати наслідки своїх дій, вибору та здійснення таких виховних заходів, які найбільш відповідали б особливостям особистості учня до стану, в якому він в даний час знаходиться. Для цього, по-перше, необхідно добре  вивчити своїх вихованців, і. по – друге,  - знати і враховувати причину, умови, які вплинули на формування та прояв тієї чи іншої риси особистості,  що  і  намагаюся  робити.  

Основні  показники  результативності:

· зростає  довіра  учнів  до  вчителя;

· спостерігається  підвищення  рівня  самооцінки  учнів,  усвідомлення  їх  власної  значимості  при  виконанні  спільних  справ;

· розвивається  уміння  аналізувати  свої  вчинки,  робити  необхідні  висновки;

· спостерігається  більш  толерантне  ставлення  до  інших  учнів;

· зменшується  байдужість  до  значимих  подій  в  суспільстві;

· зростає  інтерес  до  вивчення  предмета.

Форма  узагальнення: опис

Адреса досвіду Пирятинський ліцей Пирятинської міської ради Полтавської області

Картка

обліку передового педагогічного досвіду

Інформація про автора

Прізвище, ім’я, по батькові Саполович Оксана Володимирівна

Дата народження  26.03.1972

Освіта  вища, ПДПІ ім. В.Г.Короленка, 2004

Спеціальність за дипломом учитель математики та фізики

Посада  учитель математики

Педагогічний стаж   21 рік

Результати атестації  вища кваліфікаційна категорія, вчитель-методист

Нагороди

Телефон 0502824532

Електронна адреса  [email protected]

Сайт/блог   oksanasapolovich26blogsspot.com

Інформація про досвід

Тема. Упровадження здоров’язбережувальних  технологій на уроках математики.

Мета. Розробити елементи застосування здоров’язбережувальних  технологій на уроках математики.

Актуальність проблеми. Здоров’я школярів великою мірою залежить від умов навчання,  харчування,  рухової активності, правильного чергування навантаження та відпочинку, умов сімейного виховання. Як свідчить практика, школярі отримують недостатньо знань про власне здоров’я, про те, як його зберегти, не мають практичних навичок піклування про своє здоров’я. У навчально-виховній діяльності слід дотримуватись здоров’язберігаючих форм та методів роботи, бо основне завдання школи – забезпечити випускнику високий рівень здоров’я, сформувати культуру здоров’я.

Короткий зміст досвіду

        Створена модель здоров'язберігаючої діяльності передбачає розробку та впровадження різноманітних форм організації навчально-виховного процесу з урахуванням їх психологічного та фізіологічного впливу на учнів. Емоційне благополуччя дітей у школі – це основа з основ їх психічного, інтелектуального, фізичного здоров'я.

        Формування особистості та її становлення здійснюється у процесі навчання з дотриманням наступних умов:

•        застосування здоров`язберігаючих технологій;

•        створення позитивного настрою для навчання;

•        відчуття рівного серед рівних;

•        забезпечення позитивної атмосфери в колективі для досягнення спільної мети;

•        можливість вільно висловити свою думку й вислухати свого товариша;

•        учитель не є засобом «похвали і покарання», а другом порадником, старшим товаришем.

        У навчально-виховній роботі використовуються групові форми навчання, під час яких учасники груп відчувають необхідність працювати разом, активно взаємодіяти один з одним, орієнтуючись на загальну мету, і солідарно відповідають за кінцевий результат. Робота в групах будується так, що кожен її учасник особисто відповідає за свої успіхи.

        Під час викладу усного матеріалу, щоб поліпшити сприймання слухової інформації, використовуються різні способи фіксації уваги на прослуховування. Якщо, наприклад, на слух сприймається пояснення вчителя, то його супровід підкріплений зоровою опорою.

       Упровадження інтерактивних технологій дають змогу позбутися в учнів страху поганої оцінки, а також створити сприятливий клімат для засвоєння знань, формування умінь і навичок, розкриття здібностей учнів.

       Найчастіше на уроках математики використовуються наступні технології: «Мікрофон» (під час узгодження теми, під час розв’язування задач, на етапі актуалізації опорних знань учнів або на етапі закріплення вивченого матеріалу); «Карусель» (під час перевірки знань усного рахунку,під час розв’язування задач); «Мозковий штурм» (на етапі актуалізації опорних знань учнів, на етапі вивчення нового матеріалу); «Робота в парах» (на етапах роботи з перевірки домашнього завдання, закріплення вивчених знань); «Метод ПРЕС» (під час обговорення дискусійних питань та проведення вправ, у яких потрібно зайняти і чітко аргументувати свою позицію); «Робота в групах» (для осмислення, закріплення та засвоєння нового матеріалу на уроці).

       З метою формування здоров’язберігаючої компетентності використовується метод проблемного навчання, форми колективної, індивідуальної та самостійної роботи учнів, у ході реалізації яких перевага надається розв'язуванню задач логічного, навчального, пошукового характеру, які спонукають учнів логічно мислити, аналізувати, пояснювати, порівнювати.

       Особливого значення надається організації самостійної роботи. Досвід переконує, що чітко і правильно застосована самостійна робота розвиває увагу дітей, виробляє у них здатність міркувати, запобігає формалізму в засвоєнні знань і взагалі формує самостійність як рису характеру. Самостійна робота з метою первинного закріплення проводиться лише протягом 5 – 6 хвилин, інакше, даремно отримаємо втрачений час. Однак, на цьому етапі роботи необхідно швидко зорієнтуватися, чому саме учень помиляється (не зрозумів способів застосування, не знає попереднього матеріалу, через неуважність тощо).

       Працюючи біля дошки самостійно, учні переборюють невпевненість у своїх силах, вчаться міркувати, захищати власну думку, ідею. Індивідуальна форма роботи біля дошки орієнтована на максимальне залучення школярів до спілкування і до того ж на рівних умовах для всіх учнів, що допомагає учневі розкрити себе, свої особливості. Без нав’язування школярам готових рішень, вони шукають і знаходять їх самостійно. Особливо ефективно спрацьовує подібний підхід,  коли учні, працюючи біля дошки, виконують одне і те ж саме завдання. Є можливість здійснити самооцінку, порівняти свою роботу з роботою іншого учня. Засобом активізації свідомості, зміцнення знань, розвитку умінь і навичок є самоконтроль (авторська «Карта самоконтролю»). Це максимально відповідає віковим та психологічним особливостям учнів середнього та старшого шкільного віку.

       Домашні завдання – важлива і невід’ємна частина навчального процесу. Їх виконання передбачає формування вмінь і навичок самостійної праці, підготовку учнів до активного сприймання нового матеріалу. При перевірці домашніх завдань застосовується самоперевірка та взаємоперевірка. Головними правилами  є:

1) ніколи не задавати додому того, чого учні добре не зрозуміли в класі на уроці;

2) ні в якому разі не можна уникати простого відтворення здобутих результатів (повторення правила, розв’язання задачі, виконання вправи, переказування тексту задачі);

3) все те, що було задано додому, повинно бути обов’язково перевіреним.

       Упроваджується індивідуалізація домашніх завдань – це засіб заохочення, стимулювання учнів.

       Розширення, поглиблення й практичне застосування валеологічних знань, як правило, відбувається у школі під час позакласної роботи. Але з не меншим успіхом це можна робити і під час уроків, зокрема розв’язуючи задачі валеологічного характеру (брошура «200 здорових задач»).

       Упровадження вищезазначених елементів здоров’язберігаючих технологій на уроках математики сприяє отриманню учнями необхідних знань з математики, формуванню умінь діяти адекватно у певних ситуаціях і усвідомлювати свою відповідальність за практичну діяльність.

       У ході реалізації науково-методичної проблеми «Упровадження здоров’язберігаючих технологій на уроках математики» досягнуто високих результатів.

Форма узагальнення: брошура  «Упровадження здоров’язбережувальних  технологій на уроках математики», блог Оксани Саполович

Ким і коли схвалено досвід cхвалено методичною радою РМК (протокол № 1 від 11.02.16), науково-методичною радою ПОІППО (протокол №2 від 21.03.2016)

Адреса досвіду Пирятинський ліцей Пирятинської міської ради Полтавської області

Картка

обліку передового педагогічного досвіду

Прізвище, ім’я, по батькові  Гуленко Людмила Миколаївна

Дата народження  31.03.1963

Освіта вища, Полтавський державний педагогічний інститут

ім. В.Г.Короленка, 1984

Спеціальність за дипломом  учитель української мови та

 літератури

Посада  учитель української мови та літератури

Педагогічний стаж  32 роки

Результати атестації спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист

Нагороди  Грамоти Пирятинського ліцею (2003р., 2014р.)

відділу освіти Пирятинської райдержадміністрації (2003р., 2012р.)

Пирятинської районної ради (2003р., 2007р., 2013р.)

Пирятинської райдержадміністрації (2013р.)

Департаменту освіти і науки Полтавської облдержадміністрації (2001р., 2003р., 2007р., 2009р., 2014р.)

Полтавської обласної Малої академії наук учнівської молоді (2013р., 2014р.)

Інформація про досвід

Тема.  Використання інноваційних технологій для формування життєвих компетентностей на уроках української мови та літератури.

Актуальність Ця тема актуальна,бо сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні; робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури; забезпечує умови для розвитку творчої особистості.

Майстерність учителя – пробудити  любов до творчого мислення та здобуття знань.

                                                     А.Енштейн

Педагогічне кредо: «Не кажи - не вмію, а кажи – навчуся».

Суть досвіду у виконанні таких завдань:

·        Мотивувати учнів до вивчення нового матеріалу шляхом добору найцікавішої інформації;

·        Застосовувати різноманітні методи для стимулювання дослідницької діяльності учнів, їх творчої активності;

·        Формувати в учнів критичне мислення як різновид творчого;

·        Організовувати діяльність школярів у режимі співробітництва;

·        Розвивати розумову та емоційну активність учнів, їх творчі здібності, асоціативне мислення;

·        Сприяти удосконаленню грамотності учнів;

·        Розвивати навички зіставляти, аналізувати й не боятися висловлювати свої думки;

·        Використовувати інтерактивні методи навчання;

·        Застосовувати завдання і вправи, які б впливали на формування мовленнєво-комунікативних умінь

             Науково – теоретичне обґрунтування

        Проблема формування життєвих компетентностей учнів завжди були у центрі уваги українських науковців – Т.Байбари, Н.Бібік, С.Бондар, О.Оверчук, О.Пометун, К.Пономарьової, С.Трубачевської та інших. Формування компетентності учня на сьогоднішній день є однією з найактуальніших проблем освіти і може розглядатися як вихід із проблемної ситуації, що виникла через протиріччя між необхідністю забезпечити якість освіти та неможливістю вирішити цю проблему традиційним шляхом.

Одним з найважливіших завдань, що стоять перед школою, є виховання творчої особистості з вільним від стереотипів мисленням, здатної сприймати дійсність під різним кутом зору. Сучасні діти приходять до школи з бажанням діяти, причому успішно. Їм подобається на уроках не просто слухати, а й активно співпрацювати: ставити запитання, обговорювати проблеми, брати інтерв’ю,приймати рішення, придумувати, фантазувати.

Якщо вчитель постійно організовує на уроках таку діяльність, то навчання буде успішним, а здобуття знань – якісним.       Така організація педагогічної діяльності вимагає від учителя оволодіння новими методами роботи, впровадження нових технологій, а саме  - технології критичного мислення. Результатом навчання стає вже не тільки засвоєння знань, умінь і навичок, а формування основних життєвих компетентностей (самоосвітньої, загальнокультурної, інформаційної, комунікативної, соціальної, життєтворчої, здоров’язберігаючої), які забезпечують успіх практичної діяльності.

 Важливою ознакою такого підходу є гуманізм, увага та повага до школяра, позитивний запал, спрямований не лише на навчання, а й на розвиток особистості учня.

Освітня технологія розвитку критичного мислення – це сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають учнів до дослідницької творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань, спрямованих на розвиток самостійного свідомого мислення.

Учитель не дає готові знання, а допомагає оволодіти ними самостійно. Використання цієї технології допомагає педагогу навчити дітей розмірковувати, взаємодіяти між собою, спілкуватися, слухати і чути інших, а дитині допомагає не тільки оволодіти певним обсягом знань, а й сприяє розвиткові його особистості, навчає того, як у подальшому житті використовувати набутий ними досвід.

               Висвітлення змісту досвіду

Основною формою організації навчального процесу в школах усіх типів був і залишається урок, який несе певний обсяг інформації. Майстерність учителя полягає в тому, щоб застосувати такі методи та прийоми, щоб учні не тільки  змогли сприйняти і засвоїти інформацію, але й навчилися критично мислити.

У цьому мені допомагають інноваційні технології, які сприяють формуванню в учнів найважливіших життєвих компетенцій.

Під час використання інноваційних технологій важливе значення має мотивація навчальної діяльності. Учні мають усвідомити, навіщо їм потрібне вивчення цієї теми. Мотивація чітко пов’язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв’язання певних проблем. Не менш важливим етапом уроку є рефлексія. Саме тут підводиться підсумок отриманих знань і встановлюється зв’язок між тим, що вже відомо, і тим, що знадобиться їм у майбутньому.

Серед методик, які допомагають сформувати і розвинути критичне мислення, я використовую такі:«Мозкова атака», «Читання з передбаченням», «П’ятихвилинне есе», «Гронування», «Кубування», «Стратегія позначок», «Асоціативний кущ», «Сенкан».

Дуже важливе значення для формування життєвих компетентностей належить інтерактивним технологіям навчання, бо це така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть школяра у колективному взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесі навчального пізнання: тому що кожен учень має конкретне завдання, за яке він повинен публічно прозвітуватись, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою та перед усім класом завдання. Інтерактивні технології включають у себе чітко спланований очікуваний результат навчання.

В учнів Пирятинського ліцею найбільшою популярністю користуються такі технології:

1.  Технології кооперативного навчання (Робота в парах, групах постійних і змінюваних): «Синтез думок», «Діалог», «Пошук інформації», «Спільний проект».

Використовуючи ці методи, розвиваю у дітей уміння та навички працювати в команді, колегіально вирішувати спільні завдання, досліджувати те чи інше питання, працювати з різними джерелами інформації. Так формуються комунікативні та мотиваційні компетентності. Теми проектів обираємо разом з учнями за їх бажанням. З учнями 6 класу працюємо над проектом «Частини мови», дев’ятикласники обирають «Складне речення»(з мови), або «Творчість письменників – земляків» (з літератури), у 11 класі діти люблять обирати проекти за творчістю письменників( «Зачарований Десною», «Ти знаєш, що ти – людина?».

2.  Технології колективно-групового навчання: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Навчаючи – учусь», «Дерево рішень».

За допомогою цих технологій намагаюся розвивати творче мислення школярів, самостійність суджень, вміння знаходити нові способи розв’язання проблем. Застосовую їх на уроках української мови та літератури не тільки у старших класах, але й у середніх, учні 5-8 класів дуже люблять об’єднуватись у групи для подальшої співпраці, активно відстоюють свою позицію, учаться зважати на думку товариша.

3.  Технології ситуативного моделювання – це навчання з використанням гри, тобто моделювання подій, явищ, виконання певних ролей. Вчитель в ігровій моделі виступає як інструктор, суддя, тренер, консультант. Ігрова модель може бути різною: «Спрощене судове засідання», «Громадські слухання», «Драматизація».

Ці технології дають можливість висловлювати свої думки, самостійно обирати власну роль, створювати проблемну ситуацію, шукати шляхи її розв’язання.

Дуже важливо продумати вихід дітей з ролей. Для цього проводжу детальне обговорення ситуації, щоб учні поділилися враженнями, як вони почували себе в тій чи іншій ролі. Ці технології пропоную на уроках української літератури у 9 – 11 класах. Учням значно цікавіше вивчати художній твір, використовуючи такі нетрадиційні методи та прийоми, адже вони самі стають активними учасниками процесу. Наприклад, у 10 класі проводимо судове засідання «Чіпка – злочинець чи жертва?», у 9 класі – прес-конференцію «Зустріч з І.Котляревським та його героями».

4.  Технології опрацювання дискусійних питань сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати власну точку зору. Це: «Метод ПРЕС», «Зміни позицію», «Дебати».

       Пізнавальні, самоосвітні, інформаційні компетентності виробляються саме завдяки застосуванню таких методів під час вивчення української літератури у старших класах. Аналізуючи образ-персонаж, учні досліджують його риси характеру, його думки, вчинки, часто результати своєї роботи представляють від першої особи. Наприклад, «Я –Ярема Галайда» (9 клас), «Я – Григорій Многогрішний» (11 клас),  «Я – Маруся Кайдашиха» (10 клас). Це дає їм можливість співпереживати, відстоювати позицію героя, або його вустами давати характеристику суспільству, у якому живе герой.

До того ж, часто використовую власні мультимедійні презентації на уроках мови та літератури. Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє розвитку їх творчого потенціалу, заохочує школярів до створення власних презентацій.

       Формування компетентностей відбувається в процесі всіх видів діяльності на уроці та в позаурочний час, бо учень повинен навчитися виконувати не тільки найпростіші завдання, але й складні – творчі. Творчі види робіт є найважливішими, тому що готують дитину до подальшого освоєння світу, де на неї чекає постійне розв’язування нестандартних завдань, яке поставить перед нею життя. Тому намагаюся вже з 5 класу привчити учнів до різноманітних творчих завдань, влаштовую творчі п’ятихвилинки, творчі замальовки, особливо діти люблять писати твори – перевтілення, наприклад, «Я – сніжинка», «Я – соняшник», «Я – ромашка» та інші.

Комунікативна компетентність – необхідна умова життєтворчості школяра. Адже вміння спілкуватися повинно стати невід’ємною рисою життя людини XXІ століття, а розвиток мовлення має набути статусу провідного принципу навчання рідної мови.

 Розвивати мовлення учнів – складне і творче завдання, тому що мовлення формується протягом усіх років навчання на уроках усіх предметів, проте провідна роль належить урокам розвитку мовлення. На цих уроках я намагаюся враховувати взаємозв’язок усіх видів мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання, письмо, а також усі якості гарного мовлення: точність, ясність, чистоту, багатство словникового запасу, змістовність, виразність, грамотність. На таких уроках діти вчаться писати твори-есе, пейзажні етюди, власні поетичні твори. Кожному дається можливість висловити свої роздуми і почути зауваження чи схвалення однокласників. Така робота передбачає напружену діяльність думки й пам’яті, а відтак залишає глибокий слід, допомагає розвивати мислення, почуття життєрадісності, самодостатності, розширює світогляд, розвиває естетичні смаки.

 І як наслідок - учні Пирятинського ліцею здобувають перемоги  в олімпіадах, Міжнародному конкурсі імені Тараса Шевченка, Міжнародному конкурсі імені П.Яцика, конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт при МАН.

Отже, в процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдале використання інноваційних технологій дає змогу формувати життєві компетентності учнів, а це потужний потенціал у виборі подальшого життєвого шляху, розвиває почуття громадянської відповідальності, активну життєву позицію.

Вважаю, що моя праця не марна. Та ці заслуги я в першу чергу адресую учням, а не собі, а віддачі шукаю в повазі, доброзичливому ставленні, творчій співпраці та взаєморозумінні.

«Учитель – це той вчений, але у своїй особливій лабораторії, де він, всебічно вивчаючи учнів, невпинно творить, веде пошуки найдосконаліших методів проектування доль і душ людських» ( Б. Патон)

Адреса досвіду Пирятинський ліцей Пирятинської міської ради Полтавської області

Результативність

                     Участь учнів в олімпіадах з предмета

Переможці районної олімпіади з української мови та літератури:

2011 рік - Войпанюк Єлизавета (7 клас), Максименко Владислав (8 клас) –     І місце;

2012 рік – Войпанюк Єлизавета (8 клас) – І місце;

2013 рік – Войпанюк Єлизавета (9клас) – І місце, Немийнога Інна (10 клас) – ІІмісце.

2014 рік – Войпанюк Єлизавета (10 клас) – І місце, Мосоха Тетяна (7 клас) – ІІІ місце.

2015 рік – Войпанюк Єлизавета (11 клас) – І місце

2016 рік – Гвоздь Альона (7 клас) – І місце

Переможці обласних олімпіад з української мови та літератури:

2012 рік – Войпанюк Єлизавета (8 клас) – ІІІ місце;

2013 рік – Войпанюк Єлизавета (9 клас) – ІІ місце.

2014 рік – Войпанюк Єлизавета (10 клас) – І місце

2015 рік – Войпанюк Єлизавета (11 клас) – ІІІ місце                                                                        

         Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика 

 2010 рік – Войпанюк Є. (7 клас), Максименко В. (8 клас) –  І місце в районному етапі;

2012 рік – Войпанюк Є. (8 клас) – І місце в районному етапі;

2013 рік – Карась А. (9 клас) – І місце в районному етапі.

2014 рік – Кійко Л. (5 клас) – І місце в районному етапі

2015 рік – Гвоздь Альона (7 клас) – І місце в районному етапі, ІV місце в обласному етапі.

         Міжнародний творчий конкурс імені Тараса Шевченка

2013 рік – Гвоздь Альона (5 клас) – І місце, Войпанюк Єлизавета (10 клас) – І місце в районному етапі. Войпанюк Єлизавета (10 клас) – ІІ місце в обласному етапі.

2014 рік – Гвоздь Альона (6 клас)- І місце в районному етапі, Войпанюк Єлизавета (11   клас) – І місце в районному етапі.

2015 рік – Гвоздь Альона (7 клас) – І місце в районному етапі.

        Всеукраїнський  конкурс-захист науково – дослідницьких робіт  МАН

2013 рік – Немийнога Інна (10 клас) – ІІІ місце в обласному етапі.

2014 рік – Немийнога Інна (11 клас) – ІІІ місце в обласному етапі.

         Всеукраїнська українознавча гра «Соняшник»

2013 рік – Войпанюк Є.(9 клас) – Диплом І ступеня Всеукраїнського рівня.

                  Карась А. (9 клас) – Диплом ІІ ступеня Всеукраїнського рівня.

Немийнога І. (10 клас) – Диплом І ступеня Регіонального рівня.

Нечипоренко М. (10 клас) – Диплом І ступеня Регіонального рівня.

        Обласний конкурс молодих літераторів «Літературна молодіжна хвиля» (До 75 річниці Олеся Гончара).

2013 рік – Левчук Каріна (11 клас) – ІІ місце в номінації «Поезія».

Обласний літературний конкурс «Відлуння заповітів земляків»

Картка

обліку передового педагогічного досвіду

Прізвище, ім’я, по батькові: Нечваль Марина Миколаївна

Рік народження: 1969    

Освіта: вища    

Педагогічний стаж: 22 роки

Фах: учитель англійської та німецької мови

Посада: учитель англійської мови

Нагороди, відзнаки, звання:  грамота управління освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації, звання  «Вчитель-методист»,  диплом учасника ІІ (обласного) туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2012», грамота відділу освіти Пирятинської РДА

Тема досвіду:  Формування комунікативної культури та соціокультурної освіти учнів на уроках англійської мови через розвиток навичок діалогічного мовлення

Зміст досвіду:  Використання інтерактивних технологій навчання: технології ситуативного моделювання (імітаційні ігри, ділові ігри), технології кооперативного навчання (робота в парах), навчання у співпраці. Використання елементів гри як засобу створення проблемної ситуації наближеної до ситуації реального життя. Застосовування методів активації резервних можливостей-заохочення, колективної співпраці; методу проблемних ситуацій; методу занурення.

Наслідки роботи. Учителька створює умови для всебічного розвитку дітей, вчить умінню використовувати мовні форми для реальних комунікативних цілей. Створює на уроках реальні  життєві ситуації спілкування, стимулює учнів до комунікативно-вмотивованого виконання мовленнєвих дій. Учні є  призерами районних олімпіад, Всеукраїнських конкурсів.

Форми узагальнення та поширення досвіду.  Відкриті уроки, майстер-класи, виступи на семінарах, участь у виставці педагогічних ідей, конкурсі «Учитель року», участь у роботі творчої групи районного методичного об’єднання учителів англійської мови, друковані та електронні методичні посібники та розробки уроків.

Досвід вивчено та узагальнено адміністрацією. Анотація

В описі досвіду роботи вчительки англійської мови розкрито методи, прийоми та форми роботи по формуванню комунікативної культури учнів через розвиток навичок діалогічного мовлення.

Актуальність обраної теми полягає у тому, що сьогодні суспільству потрібна інтелектуально та соціально компетентна особистість, яка може адаптуватися до життя у певному соціальному середовищі та здатна вирішувати життєві проблеми. Важливу роль у цьому відіграють правила спілкування, етикет, знання про державу, культуру, традиції своєї та іншої країни.

У авторських матеріалах розкрито форми роботи, завдяки якім досягається головна мета навчання іноземної мови-формування комунікативної компетенції. На уроках створює атмосферу піднесеного настрою, диференційовано підходить до учнів згідно їх рівня розвитку, враховує типи інтелекту учнів (multiple intelligences), створює умови для самостійного навчання( взаємне партнерство педагога з учнями). Вчителька використовує інтелект-карти, гронування, прийоми АУР, РРР, ПРЕС, розвиває критичне мислення за допомогою метаплану, порівняння, діаграми Вена. Вчителька розробила методичний посібник «Множинний інтелект учнів як один із засобів реалізації принципу особистісно-орієнтованого навчання англійської мови». Марина Миколаївна співукладач посібників «Методичні рекомендації щодо формування родинних почуттів на уроках іноземних мов» та «Методичні рекомендації та дидактичні матеріали для вчителів, що викладають англійську мову за новими програмами».

Адреса досвіду Пирятинський ліцей Пирятинської міської ради Полтавської області

Картка

обліку передового педагогічного досвіду

Прізвище, ім’я, по батькові: Філімонова Марія Олександрівна

Рік народження: 1983   

Освіта: вища  

Педагогічний стаж: 7 років

Фах: учитель математики та основ економіки  

Посада: учитель математики та астрономії

Інформація про досвід

Проблема: Методичні аспекти формування в учнів основної школи готовності до творчості та ЗУН математичного моделювання у процесі навчання математики

Задля реалізації обраної теми мною розроблено: авторську технологію «Крок до зірок» формування готовності учнів 5 – 6 класів до творчості у процесі навчання математики та цикл вимірювальних робіт на місцевості для 5 – 9 класів.

Актуальність теми: На сучасному етапі переходу системи освіти на якісно новий рівень, що передбачає особистісну орієнтацію навчання, розвиток творчої особистості учня, зростання його самостійності та пізнавальної активності, необхідним є забезпечення засвоєння школярами основних прийомів розумової діяльності та вироблення у кожному з них бажання навчатися.

Однак не зважаючи на постійне реформування освіти, впровадження інноваційних технологій, вдосконалення підручників, методичних посібників, аналіз масової практики навчання дозволяє виділити такі труднощі в навчально-виховному процесі:

·        орієнтованість  програми на учня із середніми здібностями;

·        скорочення навчальних годин на вивчення математики;

·        переважання традиційних форм роботи з учнями;

·        загромадженість навчального матеріалу правилами, схемами, законами, які потрібно заучувати;

·        прямопропорційна залежність розвитку креативності учнів від творчих здібностей вчителя;

·        відсутність пропедевтичного  (підготовчого) етапу  в процесі розвитку творчих здібностей учнів;

·        невідповідність методів, застосовуваних на уроках, психологічним особливостям учнів, адже діти успішно оволодівають на кожному віковому етапі лише тим, що істотно не виходить за межі їхніх можливостей, до засвоєння чого вони готові;

·        відсутність ефективних методичних рекомендацій щодо застосування методу математичного моделювання в курсі математики основної школи;

·        незначна кількість завдань творчого та прикладного характеру у діючих підручниках з математики, зокрема для основної школи;

·        зниження інтересу школярів до навчання в цілому;

·        погіршення емоційного стану учасників навчально-виховного процесу.

Усе це негативно впливає на якість математичної підготовки учнів, розвиток їх життєвої компетенції.

Основна частина. Одним із шляхів вирішення даної проблеми є застосування в навчально-виховному процесі інтерактивних методів і таких освітніх технологій, які вимагають нового бачення «суб’єкт-суб’єктних» відносин між учителем і учнями, зокрема наявності високого рівня професіоналізму і творчого потенціалу вчителя та певного рівня сформованості загальних прийомів розумової діяльності учнів. На етапі навчання математики в 5 – 6 класах виникає об’єктивне протиріччя, викликане практичною відсутністю такого рівня сформованості у школярів 10 – 12 років. Розроблена технологія «Крок до зірок» спрямована саме на розв’язання вказаного протиріччя шляхом формування в учнів цієї вікової категорії готовності до творчості в процесі навчання математики.

        Під готовністю до творчості ми пропонуємо розуміти органічну єдність бажання та спроможності виконувати творчі завдання, яка визначається формулою ГОТОВИЙ = ХОЧУ + МОЖУ. Тому мета вчителя зводиться до виявлення творчих здібностей учнів та стимулювання інтересу до навчання.

Мета:  формувати загальнологічні та практичні уміння учнів, активізувати їх розумову діяльність; розвивати мислення, уяву, увагу, пам’ять, креативність школярів; виховувати пізнавальний інтерес, самостійність у здобутті нових знань, моральність, культуру, уміння гармонізувати своє «хочу», «можу» і «повинен».

Відповідно до мети ставляться такі завдання:

а) навчальні:

        1) розумового характеру:

        1.1) стимулювання інтелектуальної активності;

1.2)    спонукання до виваженої самооцінки;

2)         практичного характеру:

2.1)        підвищення життєвої компетенції учнів;

2.2)    формування навичок пошукової діяльності;

б) розвивальні:

1) надання можливості реалізувати свої творчі здібності;

2)         формування і розвиток пізнавальних процесів;

в) виховні:

1) створення широкого поля для встановлення міжпредметних зв’язків;

2)         стимулювання та підтримка інтересу до предмета;

3)         захист від негативного впливу «вулиці».

Реалізація цих цілей відбувається у процесі застосування розробленої системи завдань, які дають можливість учню залежно від рівня сформованості в нього ступеня самостійності опановувати програмовий матеріал через позаурочну діяльність, близьку саме йому. Аналіз та оцінювання роботи кожного школяра відбувається на тематичних засіданнях клубу «Крок до зірок».

         Практичне використання даної технології узгоджується з віковими особливостями учнів 5 – 6 класів, дозволяє враховувати їх індивідуальні навчальні можливості, сприяє підвищенню якості математичної підготовки, розвитку творчих здібностей, активізації пізнавального інтересу до вивчення предмету, вихованню позитивних якостей особистості. Розроблена технологія органічно включається у навчальний процес, не вимагає додаткових матеріальних та часових затрат і може бути використана вчителями різних категорій різноманітних типів шкіл.

Основні показники результативності: Основні положення даної роботи перевірялися експериментально протягом 2005 – 2008 років. Експериментальна перевірка ефективності розробленої нами технології розвитку творчих здібностей учнів здійснювалася у декілька етапів, яким передувало вивчення проблеми на теоретичному рівні і практична робота автора в школі.

Констатувальний етап експерименту передбачав:

-     вивчення стану проблеми в науково-методичній, психолого-педагогічній літературі та рівень її практичної реалізації в навчанні математики в школі;

-     розкриття психолого-дидактичних основ розвитку креативності дітей;

-     аналіз програм з математики та відповідних підручників;

-     практичне дослідження, мета якого полягала у встановленні реального рівня володіння учнями основними прийомами розумової діяльності та загальнопрактичними навичками, вивченні типових недоліків та їх причин, виконанні кількісного та якісного аналізу отриманих результатів.

У ході констатувального експерименту були поставлені та виконані такі завдання:

-     проведено і проаналізовано діагностичні контрольні роботи учнів 5-их класів;

-     проведено і проаналізовано анкетування учнів щодо їх ставлення до математики;

-     проведено і проаналізовано анкетування вчителів щодо використання ними інновацій у процесі викладання математики.

Отримані результати дали підставу зробити такі висновки:

Кількісні показники:

а) діагностичні контрольні роботи: 10% учнів мають високий рівень сформованості загальних прийомів розумової діяльності; 20% – достатній; 45,5% – середній; 24,5% – низький;

б) анкетування учнів: 70% учнів відзначають негативне ставлення до математики, 67% – до уроків математики; 78% опитуваних віднесли математику до найважчих шкільних предметів; основні труднощі в учнів викликає учіння правил (45%), написання контрольних робіт (39%),  розв’язування задач (36%); 85% учнів вважають, що творчість і математика абсолютно несумісні;

в) анкетування вчителів: лише 20% педагогів застосовують елементи новаторства у процесі викладання математики, причому практично всі вони мають 5 – 10 років стажу; 15% учителів систематично використовують у роботі  інтерактивні методи, а 65% – взагалі не знають, про що йде мова; найчастіше на уроках учителі пропонують учням такі форми роботи: розв’язування цікавих задач (63%), підготовка повідомлень математичного характеру (54%), випуск стінгазети (50%), розгадування кросвордів (24%), складання задач (20%)

Якісні показники:

а) більшість учнів погано володіє загальними прийомами розумової діяльності; б) в учнів несформований інтерес до математики, вони вважають її сухим і абсолютно нецікавим предметом, який має мало спільного із творчістю;

в) учителі недостатньо сприяють стимулюванню інтересу у школярів до математики.

Ці висновки дали змогу сформулювати гіпотезу і завдання дослідження.

На пошуковому етапі експерименту основними завданнями були:

-     розробка цілей, принципів, форм і методів роботи з учнями;

-     розробка відповідного методичного забезпечення.

За результатами констатувального і пошукового етапів експерименту після проведення діагностичної контрольної роботи учнів 5-их класів були виділені дві вибірки для проведення формувального етапу експерименту. Одна з вибірок була прийнята за контрольну, друга – за експериментальну. У експерименті було задіяно 157 учнів, з них в експериментальній групі 80 учнів, у   контрольній – 77 учнів.

Метою формувального етапу експерименту було з’ясувати на практиці ефективність побудованої технології розвитку творчих здібностей учнів, провести кількісний і якісний аналіз результатів експерименту. Навчання           в контрольних класах проводилося за традиційною методикою.                           В експериментальних класах застосовувалася технологія, розроблена нами,  зокрема:

а) На початковому етапі учитель використовував такі форми роботи з учнями:

    1) розгадування кросвордів на етапі актуалізації опорних знань чи підсумків уроку;

    2) пояснення нового матеріалу у формі казки;

    3) поетичні або історичні 5-хвилинки;

    4) розв’язування цікавих задач як додаткове домашнє завдання тощо.

б) Наступним етапом було ознайомлення школярів із технологією «Крок до зірок».  Потім для значимості даної системи роботи із кожним учнем  було підписано договір (див. додаток К). Результати роботи учнів використовувалися  на уроках, було зроблено виставку під час проведення тижня математики в школі та на загальношкільних батьківських зборах.

в) На завершальному етапі учитель мав змогу ефективно застосовувати на уроках елементи інтерактивних методів.

Висновки формувального експерименту базувалися на результатах діагностичної контрольної роботи та анкетуванні учнів:

а) в учнів помітно зріс рівень володіння загальними прийомами розумової діяльності;

б) емоційний стан учасників навчально-виховного процесу покращився за рахунок створення «ситуації безумовного успіху»;

в) у більшості учнів з’явилося відчуття власної важливості, бажання навчатися.

Дані порівняльного дослідження  свідчать про перевагу експериментальної методики над традиційною (див. таблиця 1.).

Таблиця 1.  Розподіл учнів за рівнями сформованості  загальних прийомів розумової діяльності

Кількісні результати експерименту підтверджують, що більш високий рівень навчальних досягнень в експериментальних класах у порівнянні з контрольними пояснюється впровадженням розробленої технології. Тим самим підтверджується гіпотеза дослідження.

Форма відбору: Всеукраїнський конкурс наукових робіт з природничих, технічних і гуманітарних наук (м. Ялта, 2008 р.). Нагороджена дипломом І ступеню Міністерства освіти і науки України.

Форма узагальнення: Презентація, буклет.

Опитування учнів у школі дозволило зробити висновки, що геометрія – це один із найважчих і, звісно не любимих учнями предмет. Проаналізувавши причини цього, було виокремлено вимоги до викладання шкільного курсу геометрії:

1)   Зміст курсу і методи його викладання мають опиратися на життєвий досвід і попередні знання школярів, причому основою курсу повинно бути максимальне використання наочності (моделі геометричних об’єктів, комп’ютерні презентації тощо). Оскільки наочність є одним із основних джерел представлення геометричного матеріалу, то всі її елементи мають бути органічно взаємопов’язані.

2)   Значна увага повинна приділятися формуванню усного і писемного мовлення учнів, їх грамотності.

3)   Система вправ має бути спрямована з одного боку на розвиток просторової уяви та абстрактного мислення, а з іншого – сприяти формуванню навичок виконання найпростіших логічних операцій.

4)   Знайомство з новими поняттями, властивостями геометричних об’єктів має відбуватися на практичних роботах з елементами конструювання та на вимірювальних роботах на місцевості.

5)   Система вправ має включати значну частку прикладних задач, завдань на розвиток уміння бачити в навколишній дійсності геометричні фігури, здійснювати вимірювання «на око».

Одним із засобів виведення геометрії в категорію улюблених предметів є ВРнМ.

При відборі змісту навчального матеріалу кожної ВРнМ нами враховувалися вимоги:

1)                органічної єдності з програмним матеріалом шкільного курсу математики;

2)                врахування психолого-педагогічних та індивідуальних особливостей учнів кожної вікової групи;

3)                розширення раніше отриманих знань під час вивчення математики;

4)                поєднання колективної та індивідуальної форм діяльності;

5)                здійснення диференційованого підходу до навчання учнів.

Методика організації ВРнМ може бути такою:

1)   Попередній огляд місцевості та визначення теми роботи.

2)   Підготовча робота в класі.

3)   Проведення ВРнМ.

4)   Обробка отриманих результатів (якщо робота пов’язана з визначенням довжини чи площі).

5)   Захист учнями своїх робіт. Визначення кращих робіт.

6)   Аналіз виконаної роботи, оцінювання знань учнів.

При визначенні кращих робіт і оцінюванні знань школярів варто дотримуватись таких критеріїв:

1)                ступінь розуміння конкретної вимірювальної роботи на місцевості;

2)                ступінь володіння навичками користування землемірними приладами;

3)                культура ведення записів і оформлення роботи;

4)                поведінка учня під час проведення вимірювальної роботи, його активність;

5)                ступінь самостійності виконання завдань.

Таким чином, застосування ВРнМ у навчально-виховному процесі у школі, на нашу думку, сприяє не лише здійсненню пропедевтичної профорієнтаційної роботи, а й:

1)  свідомому оволодінню теоретичними знаннями з геометрії;

2)  формуванню уміння застосовувати отримані знання у повсякденному житті;

3)  розвитку вольових якостей, навичок колективної праці;

4)  підвищенню інтересу до математики та розумінню її життєвої цінності.

Форма відбору:  Подана на перевірку науковому керівникові дисертація на тему «Формування умінь математичного моделювання в учнів основної школи в процесі навчання геометрії»

Форма узагальнення: презентація, буклет.

         Адреса досвіду Пирятинський ліцей Пирятинської міської ради Полтавської області

Картка

обліку передового педагогічного досвіду

Прізвище, ім’я, по батькові: Зварич Інна Анатоліївна

Рік народження: 1972    

Освіта: вища    

Педагогічний стаж: 26 років

Фах: учитель початкових класів  

Посада: учитель початкових класів

Інформація про досвід

Тема досвіду.  Розвиток логічного мислення молодших школярів шляхом проведення нестандартних уроків з упровадженням у практику продуктивного мислення.

Автор досвіду: Зварич Інна Анатоліївна, вчитель початкових класів, вища кваліфікаційна категорія, старший вчитель.

Провідна наукова ідея досвіду. Удосконалення навчально – виховного процесу, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, забезпечення швидкого набуття знань та умінь, формування вміння виконувати творчі завдання самостійно.

Актуальність проблеми:

-  розвиток логічного мислення учнів;

-  урізноманітнення навчальної діяльності;

-  системність, доступність і послідовність процесу навчання;

-  досягнення  успіху під час виконання математичних  завдань.

Інтелект та вміння мислити - важлива умова розвитку особистості.      

Навчання веде за собою розвиток. Воно не повинно бути легким,  звичайним. Творчий підхід до навчання розвиває дітей. Задоволення від процесу мислення, пошук нових шляхів розв’язання, гнучкість інтелекту - запорука успішного навчання.

Не секрет, що значна частина дітей вміють відтворювати побачене, завчають деякі поняття та терміни, але мислити продуктивно вміє не кожен. Щоб запобігти низькому рівню пізнавальної активності, педагоги намагаються використовувати ефективні моделі навчання.

               Лінія на розвиток пізнавальних здібностей учнів достатньо чітко      простежується і в чинних підручниках з математики. Але, як показує практика, запропоновані в підручниках вправи розвивального характеру потребують додаткового розширення та збагачення більшою кількістю спеціальних завдань, задач і вправ змістовно – логічного й нестандартного характеру.

Уведення в курс математики початкових класів доцільно дібраних завдань і задач, спрямованих на розвиток пізнавальних процесів дітей, оновлення разом із тим методів і засобів навчання , сприяють як підвищенню якості знань і вмінь, так і інтенсивному математичному розвитку молодших школярів, інтересу до предмета і пізнанню в цілому.

Психічний розвиток дитини містить у собі поняття інтелектуального розвитку, який ґрунтується на логічному мисленні, тому в сучасній початковій школі розвитку логічного мислення треба приділяти значну увагу. Учні засвоюють навчальний  матеріал двома способами: запам’ятовуючи та виконуючи завдання певного типу. Таке навчання не потребує від дітей прояву творчого мислення.

Відтак дитина втрачає здібності, якими володіла до школи. Вона не виконує повноцінної інтелектуальної діяльності .Значну роль у розвитку інтелектуальних здібностей молодших школярів відіграє вміння систематизувати об’єкти за їхніми зовнішніми властивостями, узагальнювати на основі порівняння. Для формування цих умінь необхідно залучати до активної, але посильної участі у розв’язанні відповідних завдань. Щоб цього досягти, необхідно правильно добирати завдання, поступово ускладнюючи їх. Не слід забувати, що логічні завдання не можуть займати багато часу, інакше вони перетворюються на нудні вправи. Необхідно робити привабливим сам процес і спосіб пізнання.

Зупинюся докладніше на характеристиці видів завдань, які класифікую за основними пізнавальними процесами, розвиток яких важливий для формування мислячої особистості.

Завдання на розвиток  і вдосконалення уваги.

До цих завдань включаю різні види лабіринтів: графічні й числові, схематичні інтерпретації до задач, поняття «хибне – істинне» і інше.

Завдання на розвиток геометричних уявлень: складання заданих фігур із певної кількості однакових паличок із наступним діленням утворених геометричних фігур на декілька фігур, розпізнавання й виділення геометричних фігур певного виду із загальної кількості поданих фігур, включаю зорові диктанти на послідовність за певною ознакою.

Завдання на розвиток пам’яті: математичні слова, ланцюжки слів, геометричні приклади, цікаві трикутники, вправи з буквеними даними, маршрути «По клітинках» .

Для того, щоб стимулювати розвиток творчого мислення, створюю для молодших школярів відповідні ігрові умови та сприяю виконанню необхідних розумових операцій за допомогою спеціальних завдань. Побудова уроку сприяє успішній інтелектуальній ігровій діяльності.

Проводжу нестандартні уроки з математики:

·                         уроки -  віртуальні подорожі («Євро 2012 з математики»,  рекламне агентство «Зароби гроші власним розумом» та інше);

·                         уроки – вікторини;

·                         уроки з елементами гри;

·                         урок огляду знань (відкритий урок для батьків учнів);

·                         урок однієї задачі (різні способи розв’язання задачі);

·                         урок цікавих задач.

Використовую на уроках різні форми, методи та засоби навчання, міжпредметні зв’язки. Деякі уроки проводжу у вигляді гри, що допомагає учням відчувати себе природно, позбавляє страху перед помилкою, та як наслідок - мислити самостійно, зосереджуватись, викликає захоплення. Під час проведення застосовую математичні диктанти з само або взаємоперевіркою, ділові ігри, деякі з них «за круглим столом». Застосовую прийоми «Еврика»,      «Навмисна помилка», «Анонсування», технологію «Безперервна шкала думок», метод «Пошуку нового», метод «Спроб і помилок» та інше. Проводжу  інтелектуальні ігри, які допомагають розвивати творче мислення школярів –  пошук «спільного», «аналогів», «сполучних ланок», «формування визначень». Розвиваю вміння проводити класифікацію, встановлювати логічні  зв’язки між предметами.

Відставання учнів – це головним чином результат невміння вчитися, оволодівати знаннями. Тому,  достатньо приділяю уваги на уроках виробленню в учнів навчальних навичок, вміння працювати з підручником, з літературою, виділяти головне, складати план, розуміти правила, рекомендації. Звертаю увагу учнів на пояснення, логічне обґрунтування, на лаконічність, культуру доведень, записів,   математичну символіку. Намагаюся розвивати вміння володіти математичною мовою.

Як розвивати розум учня, поглиблювати його інтелект? Для цього необхідні уроки мислення – урок здобування знань, логічного аналізу, розумових вправ, знаходження причини та наслідків.

         Моя робота – розвиток творчих здібностей учнів. Це і є метою моєї діяльності. Готуючись до уроків, обов’язково аналізую зміст матеріалу, чітко виділяю учням те, що треба зберегти в пам’яті, запам’ятати. Важливі висновки, формули, правила, закони, типові питання, завдання – від них залежить розвиток мислення, розумових здібностей, якість навчання. Вчу умінню користуватися знаннями.

         Використовую на уроках повчальні моменти казок,  притчі, випадки з життя, прислів’я, цитати. Це подобається  учням та доступно, без зайвих нотацій, вчить тому чи іншому.

         Разом з цим наголошую на додаткові необхідні знання, для індивідуального вивчення на уроці і в позакласний час, на необов’язкові  питання, задачі «високого рівня». Формую поняття, що знати – це значить  ще й вміти застосовувати знання. Чим більшим «багажем  знань» володіє учень, тим легше йому вчитися.

Прагну,щоб знання учня були не кінцевою метою,  не перетворювалися в «мертвий багаж», а  жили в розумовій праці дитини. На уроках спонукаю до активності, мотивації,  насамперед думки учня, щоб знання здобувалися за допомогою вже набутих знань, щоб перед дітьми постало питання, на яке треба знайти відповідь. Хочу, щоб учні запам’ятовували учбовий матеріал через його   осмислення. Бо зрозуміти – ще не значить знати, для знань потрібно осмислити, володіти знанням наче уявною кулькою,  що обертається  до учня потрібним йому боком. Осмислювання часто можна досягти через практичну роботу. У цьому також важливим є застосовування знань. А саме осмислення є водночас і поступовим запам’ятовуванням. Тому на уроках після пояснення нового матеріалу,  прошу учнів зробити висновок, сформулювати правило, алгоритм  виконання, тощо. Завжди заохочую учнів до цього творчого процесу, самостійного «відкриття», створення математичних понять, правил. На уроках вчу працювати з підручником (знайти відповідь, прочитати про…, скласти план). Взагалі на уроках важливо показати учням : Що? Як? Навіщо?

        У своїй діяльності багато уваги приділяю формуванню в учнів навичок навчання, які будуть потрібні їм у процесі життя, самостійності в оволодінні інформацією, знаннями.

Хочу навчити дітей вчитися ціле життя, самостійно поповнювати свої знання, навчити працювати творчо! Адже творчі здібності забезпечують швидке набуття знань та умінь, закріплення і ефективне застосування їх на практиці. А  це означає, що для розвитку здібностей велике значення має розвиток психічних процесів – пам’яті, уяви, уваги, мислення, мовлення тощо. Саме ці якості – основа для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей учнів.

Виховання та навчання дітей, любов та повага до них, вимоги до них та щира дружба з ними – все це  сенс моєї роботи в школі. Прагну щоб і надалі праця давала мені радість, наснагу до життя та самовдосконалення, до творчого пошуку в вихованні та навчанні моїх учнів!

Математика вимагає ясності понять та тверджень і не терпить ні туману, ні бездоказових заяв. Вона навчає нас точності думки, підкоренню логіці доведень, поняттю істини, і  формує особистість, мабуть, більше, ніж музика.

Рівень творчої новизни. Досвід має значну  кількість завдань на розвиток мислення та самостійної роботи учнів.

Результати досвіду. Педагогічний досвід неодноразово обговорювався на засіданні методичних об’єднань учителів початкових класів.

Адреса досвіду Пирятинський ліцей Пирятинської міської ради Полтавської області

Картка

обліку передового педагогічного досвіду

Прізвище, ім’я, по батькові: Новікова Наталія Миколаївна

Рік народження: 1966    

Освіта: вища    

Педагогічний стаж: 28 років

Фах: учитель початкових класів  

Посада: учитель початкових класів

Інформація про досвід

Тема: Використання інноваційних технологій як умова формування мотивації до навчання учня початкових класів.

        Мотивація навчання, інтерес до пізнавальної діяльності посідають чинне місце серед факторів, що визначають продуктивність педагогічного процесу. Вивчення, формування й правильне використання діючих мотивів – основа педагогічної праці.

       Мотивація як процес зміни станів та стосунків особистості ґрунтується на мотивах, під якими розуміються конкретні спонукання, причини, що примушують особистість діяти.

       «Живильні сили для всього дерева учіння йдуть насамперед від почуттів маленького школяра, від того, як його зустрічає  школа і перший вчитель», - наголошує О.Я.Савченко. Тому розвиток правильної мотиваційної спрямованості має супроводжуватися і впливом на емоційне ставлення школярів до навчання. Позитивні емоції, пов’язані зі школою, зумовлені стосунками школяра з учителем та ровесниками, а усвідомлення кожним учнем своїх значних можливостей для досягнення успіхів у навчальній праці, у подоланні труднощів, від пізнання навчального матеріалу, самоосвіти створюють атмосферу комфорту, необхідну для його успішного здійснення.

       Серед розмаїття шляхів і засобів, вироблених практикою для формування стійких пізнавальних інтересів, можна виділити такі: новизна навчального матеріалу; зв'язок знань з долею людей, що їх відкрили; використання нових і нетрадиційних форм навчання; чергування форм і методів навчання; проблемне навчання; навчання з комп’ютерною підтримкою, застосування мультимедіа-ситем; взаємонавчання ( у парах, мікрогрупах); розвиток емоційного інтелекту (психологічне налаштування на урок, динамічні паузи); створення ситуацій успіху; створення позитивного мікроклімату в класі.

       У своїй роботі намагаюсь використовувати перечислені форми і методи навчання, проводжу уроки-подорожі, уроки-екскурсії, уроки-аукціони, уроки-презентації.   

      На уроках трудового навчання використовую інноваційні технології. Трудове навчання – обов’язкова умова і складова частина навчання, виховання і розвитку дитини у початковій ланці загальної школи реалізується шляхом різноманітної урочної та позаурочної діяльності учнів.

         Стремління до творчості характерне для учнів початкової школи. Адже початкова школа – це світ дитинства, надії, де підґрунтя творчої діяльності найбільш вагоме і де не гасне духовний пошук розуму і добра.

        На горизонті освітньої галузі останнім часом з’являється все більше інноваційних технологій в роботі з папером. Це скрапбукінг, квілінг, модульне орігамі, декупаж та інші. На протязі п’яти років в своїй роботі використовую техніки квілінг та модульне орігамі. Для молодших школярів самий доступний і підлягаючий обробці матеріал – це папір, який має своє обличчя, володіючий конструктивними і пластичними якостями.

         Навичкам квілінгу та модульного орігамі навчаю дітей на уроках трудового навчання та під час гурткової роботи, так як школа працює  в рамках діяльності школи повного дня. Діти працюють з задоволенням і з нетерпінням чекають цих занять. З цікавістю сприймають нові роботи батьки. Захоплюються виробами колеги. Від цього зростає авторитет вчителя.

        Основні показники результативності: на сьогоднішній день роботи в техніках квілінг та модульного орігамі актуальні. Заняття цими  видами декоративно-прикладного мистецтва розвивають у дітей увагу, уяву, мислення; вдосконалюють навички каліграфічного письма; вагомо розвивають дрібну моторику руки, окомір; знімають агресивність у дітей, психологічно заспокоюють; виховують естетичний смак; дають можливість використати вільний час корисно для розвитку творчих здібностей, логічного мислення.

Мої досягнення:

Участь у районному семінарі вчителів початкових класів.

Майстер-клас на тему «Поринемо у світ прекрасного. Техніка «квілінг». Друковані матеріали у журналі «Трудове навчання», № 5,2010, видавнича група «Основа» у рубриці «Творчий проект», видавництво «Шкільний світ», «Початкова освіта», 2012.

У 2011 році брала участь у «Панорамі творчих уроків» і була нагороджена «Дипломом».

У 2011 році проходив районний  «Калейдоскоп талантів», була учасником і демонструвала свій досвід роботи.

У 2011 році в місті Києві на День початкової освіти презентувала свій досвід роботи.

У 2012 році брала участь у обласному семінарі математики: урок інформатики в підтримку уроків математики «Розв’язування рівнянь».

У травні 2012 з колегами відвідали школу «Джерельце» у місті Львові, де проходила V літня школа-семінар з розвитку продуктивного  мислення.

Форма узагальнення: буклет, брошура, презентація.

Адреса досвіду Пирятинський ліцей Пирятинської міської ради Полтавської області

Картка

обліку передового педагогічного досвіду

Інформація про автора

Прізвище, ім’я, по батькові

Христич Наталія Олександрівна

Дата народження

26.10.1972

Освіта (вуз, рік закінчення)

вища, 1995, Ніжинський ДПІ ім. М.В.Гоголя

Спеціальність за дипломом

учитель музики

Посада

учитель музичного мистецтва

Педагогічний стаж

23 роки

Результати атестації

спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист

Нагороди

·        ліцейні: грамота, 2015, грамота, 2016,

·        обласні: диплом лауреата ІІ відбіркового туру  конкурсу «Учитель року - 2009»

·        диплом учасника Всеукраїнського огляду-конкурсу «Панорама творчих уроків», 2009

Телефон 0973384390

Електронна адреса [email protected]

Інформація про досвід

Тема. Виховання  особистості засобами мистецтва шляхом використання індивідуальних форм роботи.

Мета: розвиток творчих здібностей обдарованих учнів на уроках музичного мистецтва та в позакласній роботі

Короткий зміст досвіду

Головне завдання вчителя — не дати відповідну  кількість знань, а виробити вміння співвідносити ці знання, пов’язувати їх в одне ціле. Дуже часто учні приходять на урок, особливо старшокласники, зі своїм баченням подій, чи явищ, які відбуваються навколо, тобто, в учня існує попередня установка. Зняття попередньої установки — перший  крок до сприйняття.

Скасування віри в абсолютну самозрозумілу правоту вчителя і підручника ведуть до того, що вчителю не можна починати урок з оголошення композитора, художника, скульптора, поета як «ВЕЛИКОГО». Урок, що починається з «ВЕЛИКОГО ЧАЙКОВСЬКОГО» або «ВЕЛИКОГО ПУШКІНА» приречений на провал, бо сьогоднішній учень приходить у клас з попередніми сформованими абсолютно інакшими установками. Принципом уроку повинна стати не пряма, а реверсивна (зворотна, парадоксальна) інформація. Це означає, що визначення ВЕЛИКИЙ має з'явитися не на початку, а в кінці уроку, коли це слово виявиться повністю виправданим всім ходом міркувань вчителя. Принцип реверсії виключає також негативні оцінки, які деякі вчителі люблять давати тим чи іншим (нехай найпримітивнішим, нехай самим негідним) явищам масової культури. У викладанні завжди важливо боротися не проти, а ЗА. Тільки коли учні переймуться любов'ю до музики, мистецтва,  можна проаналізувати і пожартувати над усім цим.

Комплексно-хвильовий урок – це урок, де ми вчимо дітей мислити і відчувати, а все, що відбувається протягом уроку  пов’язане між собою — предтечі, наслідки, ланцюжки.  Так ми ведемо дітей у світ мислячий, творчий. Ті, хто пройдуть таку школу, будуть іншими людьми. Мені хочеться вірити, що такі уроки запам’ятаються назавжди! Це історія, це гра, це подія, це радість — дивний  початок, захоплення...

       Такі уроки проводяться і у нашому ліцеї. Уже другий рік ми працюємо за методикою комплексно-хвильового уроку,  але завжди це проходить по-особливому,  діти із захопленням діляться своїми враженнями. Я розумію, що методичних матеріалів з цієї теми дуже мало. Програм також  немає, та є головне – бажання вчитися і працювати. А раз є бажання – то буде і результат – так я завжди говорю своїм учням.

        Працюючи над методикою комплексно-хвильового уроку, наша творча група  має своє бачення. Нам уже притаманні деякі риси, яких немає у М. Казініка, та мені здається, що саме так і повинно бути.

       Що ж таке комплексно-хвильовий урок?  Це різновид  інтегрованого уроку, що включає ряд шкільних дисциплін, які  об’єднані однією метою. Це може бути поняття, явище, або звичайне слово, яке розглядається з різних сторін. Іноді – це кілька уроків  протягом робочого дня. Один урок продовжує інший. Всі працюють у синтезі й дуже важливо, щоб  творча група,  яка працює над комплексно-хвильовим уроком,  працювала, як добре злагоджений оркестр.

      Запорука успіху такого уроку, чому він і називається комплексно-хвильовий, –  це створення «хвилі». «Хвилі», яка поєднує вібрації душі учня, вчителя і того питання, над яким працюють учні й вчителі, а ще створення позитивної атмосфери, за допомогою якої діти набувають нового соціального досвіду, взаємодіючи один з одним при виконанні цікавих завдань.

      Як показує практика, на таких уроках панує особлива атмосфера, любов, розуміння. Любов – як рушійна сила, енергія. Любов повинна виникати в учня до вчителя і до того, про що говорить учитель. Якщо такого немає – це не комплексно-хвильовий урок. А ще з власного досвіду можу сказати, що такі уроки стимулюють бажання  як в учнів, так і в педагогів  пізнавати світ і себе.

      Дітям однаково цікаво розглядати  малознайомі філософські, психологічні питання, різноманітні життєві ситуації, а також теми, які близькі і доступні для них. Наша творча група розробила цикл інтегрованих уроків для 3 класу на тему «Людина у світі природи» та комплексно-хвильовий урок для 8 класу  «Пам`ять як унікальне інтегративне явище».

Форма узагальнення    методичний посібник, відеофільм

Ким і коли вивчався досвід  адміністрацією Пирятинського ліцею та районним методичним кабінетом, 2013-2016

Ким і коли схвалено досвід cхвалено методичною радою РМК (протокол № 1 від 11.02.16), науково-методичною радою ПОІППО (протокол №2 від 21.03.2016)

Адреса досвіду Пирятинський ліцей Пирятинської міської ради Полтавської області